ДБР дало в штангу. Як звинувачення проти "Сінево" перетворилося на "помилку"

Маємо прецедент - вперше Держбюро розслідувань визнало помилковість своїх дій відносно арешту бізнесу. Швидкість реакції - рекордна. Вранці 27 лютого про арешт офісу та центральної лабораторії мережі "Сінево" у Києві на проспекті Академіка Палладіна заявили в "Сінево Україна". А вже ввечері "Сінево" і ДБР порозумілися, арешт назвали "помилкою". Він буде скасований у суді Києва, на що дали згоду в ДБР! Скидається на збій в системі звинувачень.

Цікаві подробиці. Нерухомість арештував Личаківський суд Львова ще в 2022 році за поданням Державного бюро розслідувань (ДБР), яке розглядає справу з 2021 року. Мережу звинуватили у наче б то незаконному виведенні з держвласності нерухомого майна у період з 2016 по 2021 рік. Про свій арешт в компанії дізналися з реєстру майнових прав лише зараз і одразу запустили заяву про тиск на бізнес.

У випадку з "Сінево" обійшлося без "масок-шоу". Силовики в офіс не навідувалися і наче б то все пройшло мирно. Проте поки арешт найбільшої медичної лабораторії країни не скасовано і це проблема - їй належить, за оцінками Forbes 50%, ринку.

Мережа може втратити ліцензію на забір аналізів, розповідає Микола Скавронський, заступник генерального директора "Сінево Україна". Можуть постраждати 4 млн пацієнтів, яких обслуговує 340 лабораторій у 180 містах України, в якій працює 2300 чоловік.

"Нас ніхто не вигнав, всі працюємо, як і працювали. Але накладення арешту означає обмеження будь-яких правочинів з цією нерухомістю: її не можна продавати, і, що найголовніше для нас — здавати в оренду", - каже Скавронський.

Виявляється, що центральна лабораторія орендує приміщення у головного офісу. Це означає, що після закінчення договору оренди продовжити його в компанії б не змогли. Може цього тихо чекали в ДБР?

"Центральна лабораторія не мала б змоги працювати, бо виконання аналізів — то ліцензійний вид діяльності, і МОЗ відразу б зупинив ліцензію компанії, яка опинилася без приміщення", — пояснює Скавронський.

Від нього ЗМІ дізналися про "помилковість" арешту. "Піднявся такий резонанс, що щойно нам подзвонили з ДБР, сказали, що трапилася помилка, і вони не проти, як ми знімемо арешт через інший суд", - розповів Скавронський.

Дивна історія, як на мене. Хоча в ній прослідковується логіка процесуальної роботи ДБР, яка, вочевидь, на цей раз дала збій.

Арешт Мазепи

Випадок з "Сінево" - це друга спроба Державного бюро розслідувань зробити ревізію наче б то незаконного придбання державної нерухомості заднім числом. Перший випадок видався більш гучним. Він стався в січні 2024 року. Тоді за поданням ДБР на кордоні з Польщею арештували відомого інвестбанкіра Ігоря Мазепу.

Схожість звинувачень полягає у тому, що Мазепі інкрімінують організацію схеми противправного заволодіння землями площею 7 га у 2013 році – тобто справа має багаторічну історію, як і у випадку з Сінево. Щоправда, цей кейс в ДБР поки що помилкою не вважають.

Керівник цього відомства Олексій Сухачов прокоментував що ДБР розслідує справу Мазепи з січня 2022 року (а справу Сінево – з 2021). "Нам передали розслідування за фактом заволодіння земель та гідротехнічних споруд на території Київської області, яке з 2014 року розслідувалося різними органами досудового розслідування. До схеми у тому числі причетні посадовці Держгеокадастру та інші чиновники, які є суб’єктами ДБР. Саме тому наш правоохоронний орган і займається розслідуванням цього провадження", - пояснив він.

Виходить, що за 10 років у правоохоронців, які розслідували справу до цього, не знайшлося звинувачень для Мазепи та чиновників, а у ДБР вони з’явилися?

Незалежні силовики та уряд

Втім, показовим є не лише прецедент "помилкового" арешту офісу та лабораторії "Сінево". Важливо, що це відбулося після того, як президент Володимир Зеленський втрутився в ситуацію з тиском на бізнес в кінці січня цього року. Якраз після арешту Ігоря Мазепи. Він розпорядився, щоб РНБО запровадило мораторій на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємств протягом трьох місяців, та пообіцяв, що уряд представить зміни до закону про Бюро економічнї безпеки, якому й передадуть всі справи про економічні злочини. До того ж він став ініціатором створення Ради з підтримки підприємництва при уряді, куди мали покликати бізнес.

Бачимо, що президент переймається цією проблемою і зацікавлений в тому, щоб український бізнес працював та сплачував податки в бюджет. В той же час схоже на те, що Володимир Зеленський не має прямого впливу на незалежні антикорупційні органи, зокрема на ДБР. Кейс з "Сінево" доводить, що завдання президент – припинити тиск на бізнес – ДБР не виконало. Але є сподівання, що тиск громадськості, бізнесу, президента зрушить цей камінь з місця врешті решт.

Санкції щодо Parimatch

Є й інші приклади, де силовики зробили свій внесок у переділ ринку. У березні минулого у санкційні списки РНБО було внесено букмекера Parimatch. Компанія і досі, вже рік, чекає на офіційні пояснення: за що накладені санкції. Лише через зливні ЗМІ було озвучено сумнівні звинувачення щодо зв’язків з рф. При цьому букмекеру заборонили діяльність в Україні строком на 50 років. За зняття санкцій з Parimatch була навіть створена петиція до президента, яка набрала необхідні 25000 підписів.

В результаті Parimatch припинила свою діяльність в Україні, звільнивши штат в українських офісах - біля 2000 чоловік. На рахунках компанії було заморожено сотні тисяч клієнтських коштів. При цьому Parimatch закликала владу переглянути рішення, відкривши структуру своєї власності, де показала усі компанії, які входять до холдингу. В компанії стверджують, що у її структурі власності немає громадян та юридичних осіб російської федерації, які б прямо або опосередковано володіли б часткою в групі або мали б вплив на групу. Тому вважають санкції безпідставними. Якщо не вдасться відновити справедливість в Україні, компанія піде до міжнародних судів і має всі шанси отримати рішення на свою користь, адже там діє слово Закону. І тоді будемо мати цікавий, водночас прикрий для країни прецедент.

65% підприємств піддалися тиску силовиків

Справи з бізнес-середовищем в Україні насправді кепські. Це підтверджує і співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач. За його даними, 65% підприємців за останній рік отримали тиск у той чи інший спосіб від різних державних інституцій. Це дві третини бізнесу. Переважна частина бізнесу постраждала від дій податкової, 11% ― від дій поліції, багато від прокуратури, митниці, інших державних інституцій.

З Офісу Президента лунає: "дайте конкретні ситуації та прізвища". Але бізнес вагається називати прізвища тих, хто вимагає хабарі, бо бізнесу треба продовжувати працювати. Він має велику відповідальність перед своїми працівниками.

Як виправити ситуацію?

Потрібно повністю змінити філософію роботи правоохоронних органів. Не перетасувати обличчя чи змінити якісь норми, а повністю змінити суть цих інституцій, які мають бути наглядовими, аналітичними, без можливостей шантажу і тиску.

І хоча президент України покладає чималі очікування на Бюро економічної безпеки (БЕБ) у розслідуванні економічних злочинів, цей орган провалив тест на здатність виконувати цю місію. Провалив тоді, коли БЕБ очолили силовики, а не фінансисти, економісти чи юристи, ключовим завданням котрих була б аналітика, пошук наших економічних дірок.

В результаті інструментарій залишився той самий ― перевірочний. Він спричиняє тиск, а отже, БЕБ стало не просто неефективним, а негативним відносно самого бізнесу. Замість того, щоб хтось консолідував би в економічно-аналітичний спосіб стан підприємців, бізнес отримав ще один силовий орган, який має можливості чинити моральний вплив. І жодні перевантаження цього органу ні до чого путнього не призвели. З цим важко не погодитись, дивлячись не те, як діють БЕБ та ДБР.

І причина - знову у верхівці, вважає рух "Маніфест 42", який взявся з літа минулого року захищати бізнес на окремому майданчику.

"Маніфест 42" вимушений констатувати, що уряд подав до Верховної Ради законопроекти №10439 та №10440 про реформу БЕБ без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій. Це пряме і грубе порушення принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено. Нас категорично не влаштовують ці законопроекти, свої пропозиції щодо поправок ми надішлемо народним депутатам, сподіваючись на їхню конструктивну позицію",- сказано в заяві руху в лютому цього року.

Висновок напрошується невтішний. Поки не буде змінена філософія взаємодії правоохоронних органів та бізнесу, компанії струшуватиме від неочікуваних перевірок, не завжди обґрунтованих звинувачень, арештів та зупинок діяльності. Чи цього ми прагнемо в умовах війни, коли ворог виснажує Україну не лише на полі бою?