Міфи про «ефективне сільське господарство в Україні» та «дотаційне в ЄС»

Часто можна чути від «експертів» на зарплаті у наших агробаронів казки про те, що в ЄС «сільське господарство дотаційне», а у нас «ефективне».

Ці казки легко спростовуються цифрами про експорт «ефективних» та «неефективних», бо зовнішні ринки неможливо надурити. Тобто «дотації» там – це інвестиції держави, які швидко окуповуються.

Наприклад, у 21 році (беру рік перед війною) експорт в Україні був аж 35 млрд дол., а в Нідерландах (площа 41 тис км. Тобто у 15 разів менше ніж в Україні) «всього» то у цей час під 70 млрд євро. Або «всього» 84 млрд дол. по курсу євро долара. Якщо рахувати ще експорт сільськогосподарського машинобудування, яке є супутнім продуктом «дотаційного» сільського господарства, то цифри йдуть взагалі у космос у порівняні з «ефективним українським», яке навпаки імпортує обладнання та викачує валюту з країни. Нагадаю, що якість ґрунтів в Україні вища.

У поляків (площа країни у два рази менше України) цифри скромніші станом на 21 рік. «Всього» – 37 млрд євро, або 44 млрд дол., якщо знову рахувати той курс. Зараз польський експорт «всього» 57 млрд євро.

При цьому основа сільського господарства і там і там – малі фермерські господарства.

У нас же «ефективні» агробарони:

– знищують робочі місця на селі та виштовхують людей за кордон;

– знищують ґрунти технічними культурами;

– заробляють копійки у порівнянні з «неефективними» європейцями, оскільки не хочуть виробляти готову продукцію. Та і ті копійки осідають у кишенях купки людей. А у «неефективних європейців» – у кишенях мільйонів людей, які формують середній клас.

Тому, агрохолдинги та латифундисти – є зло, яке повинно бути ліквідовано. У першу чергу через підвищення податків на площі від 10 тис га та зменшенням відсотку відшкодування ПДВ при експорті на сировину. Нехай вкладають в переробку та сільгоспмашинобудування, а не грабують країну.