Чи проголосував французький парламент за безпекову угоду з Україною?

Від вчорашнього вечора український інформаційний простір вірує:

"Парламент Франції проголосував за безпекову угоду з Україною!"
"Ура!"

Змушений декого розчарувати.

Парламент Франції НЕ проголосував за безпекову угоду з Україною.
Більше того, в даному (і не тільки) випадку ми маємо справу з МАНІПУЛЯЦІЄЮ - у вигляді підміни понять.

По-перше, голосування було не в Парламенті Франції, а в Національній асамблеї, тобто, тільки в нижній палаті.
По-друге, де-факто, підтриманий був лише виступ прем'єр-міністра Франції на тему необхідності підтримки України (відчутна різниця, чи не так?).
По-третє, це голосування не має ніякої юридичної сили, а є, говорячи відверто, таким собі способом піару відповідних політиків (як французьких, так і українських) - за рахунок України, на жаль.
По-четверте, головне, для того, щоб такого роду угоди мали обов'язковий характер, необхідна їх РАТИФІКАЦІЯ парламентами обох держав, тобто голосування як за ЗАКОН, чого в даному випадку не передбачається.

Можна констатувати, що має місце чергова ІМІТАЦІЯ.
Як, до речі, і у випадках зі всіма іншими так званими "безпековими угодами".
І з тими, що вже підписані (починаючи з Великої Британії), так і з тими, аналогічними, що будуть підписані Україною в майбутньому.

Ще раз - такого роду міжнародні угоди повинні бути РАТИФІКОВАНІ, щоб набути загальнообов'язкову силу.
Адже, крім всього іншого, такі договори, якщо це - не меморандуми, оголошення намірів (так, Будапештський меморандум - це як раз документ такого порядку),  передбачають ВИТРАТИ з відповідного ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ.
А це відбувається виключно на основі ЗАКОНУ.

Тому саме законом фіксується реальна угода про військову та іншу допомогу, яка підписується між УРЯДАМИ держав.
Принаймні, там, де називають себе ПРАВОВОЮ ДЕРЖАВОЮ.

Ну а більше по цій темі, в тому числі, щодо того, які форму та зміст повинна мати безпекова угода, щоб бути зобов'язуючою, а не декларуючою, - в моєму матеріалі, що

додається