Чому не варто шукати в Макроні новий батьківський об’єкт

Пару тижнів тому мені сильно хотілось написати про активні пошуки українцями нового батьківського об'єкту. Якось так збіглись в часі погодження Залужного стати послом і списання за ВЛК, тотальна невизначеність з наданням допомоги Штатами, а звідси неозвучене розчарування в них як батьківському об'єкті. І навіть Папа виявився звичайним Римським. І тут на сцену вийшов Макрон зі своїми заявами.

Не написала. Згадала Ялома, що не треба нічого забирати в пацієнта, якщо вам нічого дати натомість.

Але направду, здається, ми знову видаємо бажане за дійсне. Макрон робить свої заяви, виходячи в першу чергу зі своїх інтересів, а не наших.

Тому вчорашня новина від Bloomberg заслуговує більшої цитованості. Її головний посил полягає в тому, що Макрон зараз більше говорить про підтримку України ніж діє.

"В умовах, коли Велика Британія більше не є членом Європейського Союзу, а уряд Німеччини роздирають розбіжності, президент Франції Емманюель Макрон перетворився на фактичного керівника зовнішньої політики ЄС.

Але ... У гру також вступає внутрішня політика Франції. Макрон висуває Україну на передній план передвиборчої кампанії до Європейського парламенту в червні, зображуючи свою ультраправу суперницю Марін Ле Пен як союзницю Путіна.

Немає сумнівів, що деякі прем'єри ЄС очікують від Макрона лідерства, і багато хто вітає його жорстку позицію щодо Росії. Водночас Франція підтримала Польщу, яка вимагає від ЄС ще раз подумати над тим, щоб дозволити українському зерну вільно потрапляти на єдиний європейський ринок".

Так само зі зброєю.

"Чехія очолює ініціативу, яка передбачає закупівлю близько сотень тисяч артилерійських снарядів для ЗСУ. Незважаючи на те, що минулого місяця Макрон заявив, що підтримує чеську ініціативу, Франція ще не зробила фінансового внеску. Німеччина, навпаки, виділяє 300 мільйонів євро на закупівлю 180 тисяч снарядів.

Із початку повномасштабної війни Франція значно відстала від своїх союзників за загальним обсягом допомоги, спрямованої в Україну. Вона пообіцяла надати Києву менше 2 мільярдів євро на підтримку, на відміну від 22 мільярдів євро, виділених Німеччиною. Це разюча розбіжність, хоча французький уряд заявляє, що ці цифри не враховують непропорційного впливу сучасної зброї на полі бою", зазначає Bloomberg.

Тому публічна риторика - це добре, але краще орієнтуватись на тих, хто робить. І для нас зараз значно важливіше отримати 1,5 мільйона снарядів, про які говорить влада Чехії, і яка їх дістає, а не ефемерні заяви про якісь війська. Бо, взагалі то немає великого толку від військ без зброї.