Лобіювання змін для допомоги післявоєнному відновленню України

Переважна більшість голосів українського парламенту за підтримку проекту закону про лобіювання призведе його до узгодження з Європейським Союзом і прокладе шлях до післявоєнної відбудови.

Контроль за лобістською діяльністю, схвалений у лютому, надто довго стояв на паузі та спонукав 260 організацій громадянського суспільства підписати заяву, яка нагадала законодавцям про наголос ЄС на регулюванні зусиль України з придушення впливу олігархів і отримання остаточного вступу до ЄС.

Згідно з Угодою про асоціацію Україна-ЄС та відповідно до рекомендацій антикорупційної групи блоку, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Венеціанської комісії Ради Європи, законодавство про лобіювання є передумовою для приєднання України. ЄС.

Це  був нешвидкий процес. Лобіювання органів державної влади активно обговорюється в Україні вже понад 20 років, до парламенту вносяться численні законопроекти, але безрезультатно.

Важливість узгодження з європейськими стандартами була підкреслена рішенням уряду відкласти виконання ще одного закону в плані дій з деолігархізації у вересні після критики з боку Венеціанської комісії.

Регулювання роботи спеціалістів зі зв’язків з державними органами та лобіювання має вирішальне значення не лише для виконання вимог членства в ЄС, а й для оптимізації зусиль з відновлення, боротьби з корупцією та забезпечення нагляду за іноземною фінансовою допомогою Україні.

Закон є головним пріоритетом Національного агентства з питань запобігання корупції, яке бачить прозоре та законне лобіювання як важливий крок для досягнення своїх цілей.

Голова відомства Олександр Новіков говорить, що головна мета законопроекту – врегулювати просування приватних інтересів у законодавчому процесі. Це обмежить можливості для корупції та надасть громадянам більше інформації про вплив на тих, хто приймає рішення.

Через відсутність законодавчого контролю в Україні часто використовуються незаконні методи лобіювання, надання неправомірної вигоди, незадеклароване фінансування політиків і державних службовців, кулуарні змови.

Дебати щодо земельної реформи, наприклад, були затьмарені звинуваченнями у незаконному впливі та корупції. Критики звинуватили зацікавлених осіб, зокрема олігархів і багатих землевласників, у маніпулюванні законодавством і зриві реформ заради особистої вигоди.

Подібних історій було багато, тому не дивно, що відсутність регулювання підірвала довіру суспільства до уряду та антикорупційних органів. Опитування в січні показало, що 75% українців не довіряють державним чиновникам, тоді як САП, НАЗК та НАБУ не довіряє половина населення.

Прозора система також допоможе у післявоєнній відбудові.

Україні будуть потрібні десятки мільярдів доларів додаткової фінансової допомоги, яку потрібно буде виділити, щоб визначити пріоритети, послідовність і максимізувати ефективність. Це буде залежати від співпраці між державним і приватним секторами, і люди, які знаються на відносинах з урядом, повинні будуть служити посередниками.

Роль лобіювання включатиме формулювання позиції кожної сторони, вивчення правових шляхів реалізації проектів і визначення пріоритетів активів. Це останнє завдання є особливо делікатним, оскільки воно передбачає послідовність і пріоритетність зусиль з реконструкції на основі чітких критеріїв і потреб зацікавлених сторін.

Програми грантів і донорська допомога, як від урядів, так і від міжнародних фінансових установ, також потребуватимуть залучення спеціалістів із зв’язків з урядом, щоб представляти інтереси потенційних підрядників як перед державою, так і перед донором.

За даними Кільського інституту світової економіки, адміністрація Байдена та Конгрес США спрямували понад 75 мільярдів доларів на допомогу Україні, яка включає гуманітарну, фінансову та військову підтримку, і для керування роботою були потрібні досвідчені спеціалісти зі зв’язків з урядом.

Закон про лобіювання – це великий крок вперед. Він усуває давні законодавчі прогалини, відповідає європейським стандартам і допоможе зміцнити довіру громадськості до державних установ.

В управлінні надходженням іноземної допомоги, позик і грантів ефективний нагляд вимагає систематичного та прозорого підходу, якому найкраще сприяють добре врегульовані відносини з урядом і сектори лобіювання.