Міністерство саботажу

Мінветеранів продовжує займатися своєю улюбленою справою – судитися з добровольцями Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова.

Цього разу чиновники, що існують на наші податки, написали 13-сторінковий талмуд — відзив на позовну заяву Svitlana Druzenko, подану ще до початку великої війни, з псевдообґрунтуванням, чому вона не заслуговує на статус учасника бойових дій.

Пігмеї. Моя дружина добровільно третій рік рятує поранених на фронті. І на відміну від вас, не тільки воює, а й сплачує податки, якими годує паразитів у затишних кабінетах міністерства ветеранів. В якому, до речі, ветеранів російсько-української війни можна порахувати на пальцях однієї руки.

За останні 25 місяців Лана пройшла Ірпінь, Бучу, Бахмут, Хромове, Часів Яр, Костянтинівку, Словʼянськ, Лиман, Харківщину…

Була нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеню, президентською відзнакою "За оборону України", відзнаками Головкома ЗСУ "За збережене життя" та "За сприяння війську", іменною вогнепальною зброєю та іншими відомчими відзнаками. Саме за роботу "в полі".

Це вже не кажучи про часи АТО-ООС.

Іноді, прочитавши вашу галіматью, написану коштом моїх податків, хочеться вдатись до простих рішень, які так любить наш президент: не просто звільнити Yulia Lap (наразі очевидно, що вона була не причиною державного ідіотизму та відвертого саботажу, а лише слухняним гвинтиком порочної системи) – і просто розпустити Мінвет, відправивши пару сотень легенів, які тиняються його коридорами, на фронт.

Моліться Богу, аби ми не прийшли до влади в цій державі. Бо люди ми не злопамʼятні, але памʼять в нас добра і ми переконані, що антидержавницький саботаж підлягає найсуровішому покаранню. Найкраще з них - дати шанс мінветовцям повоювати на фронті, де вони особисто зможуть пересвідчитись у тому, беруть медики-добровольці ПДМШ учать у бойових діях чи ні.

На все приходить час розплати! І він обовʼязково прийде. Сподіваюсь вже скоро.