Що не так з оновленим Урядовим законопроєктом №10439?

Ухвалення законопроєкту щодо перезавантаження БЕБ є однією з вимог у меморандумі від МВФ, зокрема – це позначено структурним маяком, який має бути ухвалений до кінця червня 2024 року.

11 квітня в Парламенті у першому читанні проголосували за законопроєкт №10439 про вдосконалення роботи Бюро економічної безпеки України за основу у повторному першому читанні. Попри те, після цього критичні зауваження залишаються у всіх сторін: бізнесу, громадськості та міжнародних партнерів. Тоді як можна трактувати таке рішення зі сторони влади? Намагання зберегти вплив та контроль над цим органом? Не розуміння його першочергової мети? Чи спроба прийняти у такому вигляді, щоб потім врахувати усі застереження бізнесу та швидше його ухвалити?

Варто підкреслити, що в оновленому Урядовому законопроєкті все ж було враховано деякі пропозиції бізнесу. Зокрема, це визначальний голос міжнародних експертів при обранні комісією претендентів на посаду керівника БЕБ, а також негайна переатестація усіх працівників Бюро. З іншого боку, це проведення аудиту через один рік та три роки відповідно після призначення нового глави. Важливим фактором є збереження цих врахованих пропозицій, особливо збереження права переважного голосу міжнародних представників при обранні голови БЕБ.

Попри низку позитивних змін, в Урядовому законопроєкті неврахованими залишились не менш важливі пропозиції: 

• Посилення аналітичної функції Бюро;
• Детально прописана чітка процедура переатестації всіх кадрів з усіма потрібними запобіжними факторами; 
• Включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників, а також комісії з відбору нових працівників;
• Обмеження доступу до посад в Бюро людей з сумнівною та корупційною репутацією. Зокрема, право обґрунтованого сумніву у комісії при обранні та під час перевірки доброчесності кандидатів; 
• Запровадження та моніторинг критеріїв ефективності роботи БЕБ. 

За словами нардепа Ярослава Железняка, голова коаліції Давид Арахамія публічно взяв на себе зобовʼязання врахувати усі зауваження бізнесу, МВФ та G7. В Інституті Економічного Лідерства сподіваюсь на розуміння владою необхідності врегулювання цих зауважень та здатності прийняти це рішення.

Тому що неефективність, ба більше, шкідливість у тому вигляді, як зараз створеного близько трьох років тому Бюро економічної безпеки не викликає сумнівів ні у бізнесу, ні у міжнародних партнерів, ні у громадськості. Утім, ми продовжуємо спостерігати за спробами прийняти законопроєкт, який не зробить БЕБ більш спроможним та функціональним. Тобто, відтоді, коли законопроєкт повернули з зауваженнями до повторного розгляду у першому читанні – змінилось небагато.

Інститут Економічного Лідерства закликає народних депутатів врахувати та ухвалити законопроєкт з усіма зауваженнями бізнес спільноти. Крім того, ми нагадуємо, що оновлений законопроєкт про БЕБ суперечить обіцянці Уряду, про створення БЕБ насамперед як аналітично-правоохоронний орган. Підсумовуючи, головними проблемами оновленого Урядового законопроєкту є відсутність посилення аналітичної функції Бюро, а разом з тим неврахування усіх пропозицій від бізнесу, МВФ та G7 щодо механізму переатестації наявних працівників Бюро. 

І тому, з відсутністю врахування зауважень представників бізнесу – відбудеться повторний сценарій з невдалим “перезавантаженням” БЕБ, де колишні силовики залишаться у складі Бюро, для яких головним буде не ідея сильного державного аналітичного центру з метою запобігання та боротьби з економічними злочинами, а продовження силового тиску та блокування роботи бізнесу. І як ми в нашій організації зауважували в останній колонці, від цього залежить не тільки робота бізнесу на економічне зростання, а й подальша підтримка міжнародних партнерів, процес євроінтеграції та фіскальна стабільність в країні.