"Таємний план Б" від Германа Галущенко

Нарешті! Міністр енергетики України вельмишановний пан Герман Галущенко оприлюднив таємний "План Б" міністерства по врятуванню енергосистеми України, яку ракетними ударами по маневреним потужностям (ТЕС І ГЕС), розподільчим пристроям та підстанціям намагається знищити ворог. " Українці! Закупайте генератори та повербанки щоб пережити наступну зиму!": генерацію у кожну хату, накопичувач енергії – у кожну квартиру! Максимальне розосередження маневрової частини енергосистеми, про життєву необхідність якого з 2022 року наполегливо натякали Міністерству технічно освічені українці, досягнуто! Звісно, тепер на болотах паніка: всі засилля по повному знищенню регулюючої спроможності енергосистеми України та можливості розподілу і транспорту електроенергії до споживачів, коту під хвіст! Ми перемогли!

Проте, у пересічного українця , який ознайомився з "Планом Б" , постає декілька делікатних питань до міністра на тлі його бравурних заяв на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбулася у Чернівцях під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

По перше: Що міністерство робило останні два роки для реалізації " проектів для нарощування та масштабування маневрових потужностей", яка почалась, згідно заяві міністра, тільки зараз? Та чому тільки зараз " наші групи вже працюють у країнах, які запропонували використати старе маневрове обладнання як донорів для ремонту устаткування"?

По друге: Яким чином міністерство планує реалізувати "найбільш швидке рішення для відновлення і нарощування потужностей – ремонт того, що пошкоджено", якщо , згідно попередніх заяв пана міністра, на відновлення вщент зруйнованих ТЕС І ГЕС знадобиться не один рік. Та звісно, маємо надію , що орки абсолютно не спроможні попасти ракетою знову в те саме місце, що відремонтовано!

По третє: Навіщо витрачати чималі кошти на ремонт морально архізастрілого і фізично майже мертвого обладнання наших ТЕС ( пригадайте аварії зими 2020-2021 років), яке є базовим і не розраховано на регулювання енергосистеми ( ми його "добивали" цим маневруванням останні роки)? Чи відомо міністерству про існування сучасного високоманевреного та досить потужного обладнання: потужних накопичувачів , а також - газотурбінних, газопоршневих, дизельгенераторних установок у модульному виконанні : привези, встанови на майданчик, підключи до розподільчого пристрою та джерела палива і воно працює. Нарешті, може згадаємо про потужні установки бінарного циклу, а саме парогазові (ПГУ) або газопоршневі – термін будівництва яких: один – два роки!

По трете: За рахунок чого " не зважаючи на всі ці атаки, енергосистему втримано, вона збалансована і сьогодні працює стабільно", при втраті практично всієї маневрової генерації? Припускаю, що баланс і стабільність досягаються регулюванням споживання – простими віяловими відключеннями споживачів – тих самих пересічних українців.

По третє: За рахунок чого планується "збільшення пропускних спроможностей для імпорту електроенергії"? Ми розпочинаємо нове мережеве будівництво чи якимось іншим чином? До речі – чи все гаразд з "Бурштинським островом", після опублікованих заяв про прильоти до Бурштинської ТЕС?

По четверте: Чому на тлі кризового стану енергосистеми України , з загрозою можливого масштабного "блек-ауту", пан міністр тратить левову частку свого часу та зусиль на просування "грандіозних планів" НАЕК "Енергоатом" по спорудженню двох базових атомних енергоблоків ВВЕР -1000 радянського проекту та двох майже "маневрених" атомних енергоблоків АР-1000 проекту Westinghause Electric на Хмельницькій АЕС? Чи дійсно шановний пане міністр вважає, що "побудова блоків АР-1000 є наша відповідь ворогу , який б’є і знищує саме балансуючі потужності української енергетики, а нові технології дадуть нам змогу вистояти", як було заявлено паном Германом Галущенко на "церемонії старту проекту зведення енергоблоків ХАЕС-5 та ХАЕС-6 за технологією Westinghause Electric АР-1000" на майданчику Хмельницької у зв’язку з " початком підготовчих робіт для будівництва градирень майбутніх енергоблоків АР-1000"? Чи відомі пану міністру терміни спорудження таких енергоблоків та їх кошторисна вартість і те, що "відповідь ворогу" настане років через вісім – десять у найкращому випадку, якщо на це у воюючої за саме існування Україні знайдуться "вільні" 15 -20 мільярдів доларів? Та нарешті, чи відомо пану міністру, що розміщення, проектування та будівництво ядерних установок ( зокрема АЕС) загальнодержавного значення без прийняття відповідного закону Верховною Радою України є злісним порушенням законодавства України, а участь у таких діях є посадовим злочином?

По п’яте : Риторичне питання: чи потрібно подальше існування Міністерства енергетики України після реалізації рекомендованого паном Міністром " Плану Б"? Якщо у кожного пересічного українця знайдуться досить значні вільні кошти, збережені від донатів на ЗСУ, на побудову у себе на подвір’ї чи на балконі квартири своєї енергосистеми: з маневреною генерацією, розподільчим пристроєм, накопичувачем та системою розподілу по помешканню, то мабуть і функції міністерства він зможе взяти на свої плечі. Але це питання більш до пересічних українців, ніж до Міністра енергетики.