Основний пріорітет

Для нас допомога США - це чи не єдина позитивна новина в цьому році. Вона дає надію, а надія - дає сили. Питання тільки у часі, скільки доведеться триматись поки допомога дійде.
Основний пріорітет, звичайно - незмінний це люди. Були б вони в достатку, війна б була геть іншою, і фронт би рухався в інший бік.
Крім людей, (що залежить тільки від нас) дуже чекаємо боєприпаси на все.
До речі, в тому числі і на дрони.
Ви кажете - мільйон дронів. Треба говорити про мільон снарядів (при чьому різних типів).
Третє, з пріоритетів я б назвав - засоби РЕБ, і управління РЕБом, бо коли немає коммунікації і управління засобами - неузгодженість може приводити до катастроф.
Миколі дружина зібрали гроші на РЕБ, він приніс його на свою позицію - включив і потушив усі птахи своєму сусідньому взводу іншої бригади.
Щоб так не ставалось - потрібна загальна кординація радіоелектронної боротьби.
Ну і як завжди чекаємо на літаки. Ворожі фаби продовжують падати. Нерозірвані ми з цікавістю розглядаємо і потім обїжджаємо десятою дорогою.
Коротше, чекаємо на перші кроки допомоги.
І як завжди робимо все можливе і неможливе, щоб втримати Донбас.
Та ладно. Щоб не було таких похмурих заяв, треба негайно примусити усіх військових, як у СРСР, регулярно дивитися телемарафон і відосики-гундосики від "верховного головнокомандувача".