Операція Допельгангер та агенти впливу: російський пропагандистський удар по Ізраїлю та Україні

З моменту нападу тисяч бойовиків ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня минулого року російська пропагандистська машина різко збільшила масштаби своєї діяльності в цій країні. Йдеться про паралельне поширення фейків про вторгнення РФ в Україну та про те, що тільки Росія – справжній друг Ізраїлю, а США йому не союзник.

Ще в липні минулого року співробітники спецслужб Ізраїлю вимагали від РФ припинити операції з онлайн-впливу в країні. Через тисячі ботів у соціальних мережах масово поширювалася явна проросійська пропаганда на івриті. Як зазначало видання Ynet, "інструкції виходять із Кремля. У найкращих традиціях російської кампанії впливу в США до, під час і після виборів 2016 року, на яких до влади прийшов Трамп, удари російського впливу націлені на кожну проблемну точку в ізраїльському суспільстві, на кожну гостру незгоду".

Використовувалися боти і фейкові сторінки, копіюючі вигляд сторінок ізраїльських новинних ресурсів на івриті. На вимогу ізраїльських спецслужб відповіді не було, російські роботи тільки посилили роботу.

Ізраїльські фахівці боротьби з ворожою пропагандою опублікували днями на сайті відомого "мозкового тресту" INSS статтю з розбором "Операції Допельгангер", яку веде російський режим проти ізраїльтян. "Кампанія, спрямована на ізраїльтян, імітує аналогічні кампанії останніх років, які були спрямовані на європейські країни та Україну, та включали поширення хибних новин ЗМІ у соціальних мережах. Протягом кількох тижнів після різанини 7 жовтня нападники збільшили масштаби та інтенсивність атак на Ізраїль, оскільки Росія вкладає зусилля в адаптацію політичних послань до ізраїльськоїаудиторії", зазначають аналітики.

Вони наводять низку прикладів того, як російська кампанія покликана впроваджувати у свідомість ізраїльтян меседж про те, що українці – вороги. Так, наприкінці жовтня 2023 року репортер громадськогомовного каналу Кан 11 повідомив, що зброя з України була продана терористам ХАМАСу. Це твердження активно пропагувалося російським ботами та фейковими сторінками. Це вказує на те, що якщо кампанія набере обертів за рахунок збільшення масштабів, а також швидкості коригування свого змісту, є шанс, що ізраїльські ЗМІ повірять хибним новинам і ретранслюватимуть їх, зазначають експерти.

Але це лише один із інструментів впливу. Так, наприклад, у лютому 2024 року журналістське розслідування з'ясувало, що великі видання в Ізраїлі, можливо, отримували гроші за публікацію матеріалів, що розповсюджуються через агента впливу, і, можливо, з доплатою. Видання опублікували на комерційній основі серію статей, що містять путінські та кремлівські наративи, причому статті їм надав якийсь журналіст Микола Кулєхін, який діяв від імені російської структури. Він брав інтерв'ю з ізраїльськими політичними та військовими експертами, вирізав із них всю критику Росії, посилюючи антиукраїнські акценти, а потім публікував їх на комерційній основі в рамках "партнерства" з виданнями.

Скільки таких агентів впливу в Ізраїлі? Невідомо.

Але відомо, що існує ціла система впливу на редакторів, включаючи головних, великих ізраїльських видань. Так, наприклад, є відоме економічне видання The Marker, частина великого ліволіберального концерну Haaretz. Це видання спеціалізувалося багато років на розкритті "сірих" комбінацій російських олігархів в Ізраїлі та у світі. Але торік кількість публікацій на цю тему різко впала. У 2022 році The Marker опублікував 10 статей, де використовується слово "олігарх". У 2023 – лише 4, хоча кількість новин про санкції, які запроваджують проти них за підтримку Кремля, зросла в рази. У 2024 року по сьогоднішній день – поки що тільки одну…

Навіть воюючи з олігархами в Ізраїлі з політичних причин (видання ліволіберальне) The Marker всіляко уникає будь-яких згадок їхніх зв'язків з Росією, причому навіть не старих, а нинішніх.

Ось цікавий приклад – Михайло Мірілашвілі та його син В'ячеслав. Наближені до нинішнього ізраїльського прем'єра Нетаніягу (В'ячеслав має не дуже прибутковий телеканал, який є глашатаєм прем'єра), вони мають досить прибуткові бізнеси у Росії. Старший Мирилашвілі, який перебуває під українськими санкціями (Указ №116-2023), був діловим партнером Євгена Пригожина — "кухаря Путіна", засновника ПВК "Вагнер". Він власне і познайомив Путіна з Пригожиним.

Молодший Мірілашвілі є господарем Селектел – оператора послуг дата-центрів, розташованих у Москві, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. Тобто компанії стратегічної значущості для кремлівського режиму. Все це відкрита інформація, але про неї в статтях The Marker немає ні слова.

Причиною того, що ця інформація – табу, може бути фактом зв'язку головного редактора видання Ейтана Авріеля з російською олігархією, яка перебуває навіть не під українськими, а під західними санкціями. Так, наприклад, Авріель неодноразово (причому нещодавно) відпочивав разом із дружиною Даною на яхті Світлани Ячевської, у минулому заступника голови Внєшекономбанку РФ, який перебуває під санкціями ще з 2014 року, а нині радниці голови Рахункової Палати РФ.

Ячевська потоваришувала з дружиною Авріеля, архітекторкою за фахом, років 10 тому. У 2015 році Дана зробила для Світлани дизайн вищезгаданої шикарної яхти-катамарану Lucy Z, на якій сімейна пара Авріелей періодично відпочиває від тяжкої праці. Дана та її чоловікне люблять афішувати цей зв'язок, але підтвердження їй можна знайти на сайті виробника яхт. Дана особисто контролювала будівництво на одній із верфей у Польщі.

Через Світлану Дана отримує чимало замовлень від "елітних друзів" совпреда Рахункової Палати – тих, чиї пригоди чи зв'язки в Ізраїлі The Marker уникає згадувати.

Дивно, що інші ЗМІ в Ізраїлі нічого не пишуть із цього приводу. Можливо, вони навіть не підозрюють, на якому рівні лобіюються інтереси російської "еліти"...