Ти мені потрібен

(Мережева мобілізація як шлях до перемоги)

Влада України імпотентна. Як завжди. Треба допомогти. Ні, нехай вони люблять себе самі. Я про мобілізацію.

Від виконання цієї задачі залежить існування держави. Держави, яку в 22 році вийшли захищати 1 млн. громадян. Ще приблизно 5 млн. громадян, які за законом також повинні брати в цьому участь, з різних причин до цього часу це не зробили. Маємо співвідношення 1 до 5. Приблизно. А наразі в ЗСУ більшість бойових підрозділів укомплектовані від силу на 50%, деякі на третину. Нестача бійців - одна з головних причин наших невдач на фронті.

Зеленський і Ко активно говорять і роблять вигляд, що працюють над вирішенням цієї задачі - поповнення лав ЗСУ - з літа минулого року. Очікування марні. Вони не вивозять. Що це - тупість чи свідомий саботаж (для того, наприклад, щоб підготувати нас до "перемоги" зі здачею територій) – це зараз не так важливо, як це дико не звучить. Що наразі найважливіше - це поповнити і тримати стрій, для того, щоб мати можливість нищити окупантів.

Ідея наступна: прийшов час нам, бійцям ЗСУ, самостійно зайнятися мобілізацією. Через мережу і в мережі наших рідних, друзів і знайомих.

Кожен боєць ЗСУ може відправити особисте повідомлення кожному знайомому чоловіку призовному віку зі списку своїх контактів. Повідомлення може бути приблизно таким:

"Вітаю, друже! Мені потрібна твоя допомога. Ставай до лав ЗСУ, будемо воювати разом. Без тебе ми програємо цю війну. В моєму батальйоні на сьогодні є купа вакантних посад – від водіїв і комірників, до розвідників і штурмовиків, а особливо потрібні оператори безпілотних систем. Ти можеш вибрати не тільки посаду, але і підрозділ, в якому будеш служити. Приїжджай. Все покажу і розкажу особисто, познайомлю з командирами і твоїми майбутніми побратимами. Не сподобається, поїдеш шукати інший підрозділ. Кацапи тиснуть. Без твоєї допомоги ми не зможемо їх зупинити. Я на звʼязку. Ти знаєш, що робити."

Тому, хто вийде на звʼязок, розповідаємо про умови служби, домовляємося про посаду, проходження ВЛК, навчання, співбесіди з командирами. Тобто ми самі своїми силами шукаємо собі поповнення. Самі своїми силами шукаємо шляхи до перемоги.

Недоукомплектованість бойових частин приводить до неможливості повноцінної ротації на фронті. Звідси психологічне вигорання, тотальна втома і втрата боєздатності підрозділів. Ефективно проведена мобілізація дозволить нам запобігти цих втрат. Коли боєць приводить першого новобранця - поповнює стрій. Знаходить другого, то отримає, наприклад, право, якщо забажає, поїхати у відпустку не на 15 днів, як зараз, а на 3 місяці. Таким чином ми поповнимо свої лави і зробимо можливими психологічну і фізичну реабілітацію бійців, які вже 2 роки на фронті. Саме цей сенс має так омріяна всіма ротація. Про демобілізацію тут речі немає. Від слова зовсім.

Пʼєса під назвою "Мережева мобілізація" грається в 4 акти.

АКТ 1-й (найважливіший):

військовослужбовець шукає серед своїх знайомих (знайомих знайомих) і знаходить новобранця, якому розповідає про умови служби в своєму підрозділі, наявні посади, командирів, може навіть запросити його приїхати в частину і побачити все на власні очі. Що тут вирішує - це максимальна відкритість. Доступність інформації про умови служби, наявність знайомих в частині, а особливо – це знайомство з командирами. Співбесіди з командирами взводу і роти – це обовʼязковий пункт програми. Далі йде співбесіда з психологом частини, щоб пересвідчитися в правильності професійної орієнтації новобранця, та зустріч з командиром частини чи хоча б з одним з його заступників.

АКТ 2-й (найпростіший):

новобранець проходить ВЛК. Якщо придатний - їде до вибраної частини, якщо непридатний - йде до ТЦК зробити записи в документах.

АКТ 3-й (найзмістовніший):

придатний новобранець прибуває до своєї військової частини, яка оформляє всі необхідні документи, направляє їх у відповідний ТЦК, та запускає процес навчання новобранця.

АКТ 4-й (доленосний):

по закінченню навчання новобранець стає захисником Вітчизни. Коли в стрій стануть двоє новобранців, той боєць, хто їх знайшов, їде у відпустку. Коли він повернеться, у відпустку поїде один з двох його нових побратимів.

Воїни ЗСУ, починайте шукати та приводити в частини своїх нових побратимів. За руку. Ніжно та з усією повагою. Для цього не потрібно чекати дозволу від влади. Ця влада отримала від нас право виконувати свої функції; якщо вона їх не виконує, то єдина влада, яка врятує Україну, це ми.

Так переможемо!

*****

Патетична частина завершена, тепер перейдемо до сухої практичної. Процес потрапляння в ЗСУ по листу рекомендації від військової частини може нагадати швидкісний сплав гірською річкою, в якій вистачає крутих порогів.

Порог перший (маленький) - ВЛК

На ВЛК можна потрапити тільки через ТЦК. Тобто без попередньої реєстрації в цій совковій конторі, вам, шановні новобранці, довідку про придатність до військової служби не отримати. Це не заважає вам перед цим зіграти перший акт і спочатку отримати від військової частини рекомендаційний лист (письмову згоду), де буде вказано, що вас чекають саме тут і ось на такій посаді. Тому це не проблема. Домовляємося з частиною, отримаємо лист, відвідуємо військкомат, щоб зареєструватися і отримати направлення на ВЛК.

Порог другий (підступний) – навчальний центр.

Є військові частини зі своїми навчальними центрами, але більшість їх на сьогодні немає, а отже вас буде направлено в зовнішній навчальний центр, і це, за поточними правилами, буде робити ТЦК. У вас на руках лист з частини. Він як дороговказ. Там вказано де і на якій посаді вас чекають, а отже і на яку спеціальність вас треба навчати. Але є одне але. Воно чекає вас на виході з навчального центру. Згідно розпорядженню Генерального штабу, якщо ви підписали контракт (мінімум на 3 роки), то вас направляють після учебки в ту частину, від якої у вас лист. Якщо ж ви відмовились підписувати контракт, і тим самим підпадаєте під категорію мобілізованих, то по закінченню навчання учбовий центр направить вас в "вашу" частину тільки, якщо вона на той момент буде в списку пріоритетних для поповнення. Таким чином, якщо її, вашої частини, в тому списку на момент вашого випуску не буде, то ви будете змушені вибрати іншу, з наявних у списку пріоритетного комплектування.

Нащо вони це зробили? Мабуть для того, щоб мобілізація проходила якнайкраще.

Як з цим бути? Поки невідомо.

Порог третій (бюрократичний) – терміни відпустки

Це стосується діючого військовослужбовця ЗСУ. Коли ти, друже, знайдеш двох нових бійців, і вони вийдуть на службу, максимум на що ти можеш розраховувати на сьогодні - це 15 діб відпустки.

Як з цим бути? Міняти закон. Агов, чуєте, слуги народу, напишіть та прийміть новий закон про військову службу, де буде прописаний цей момент, а саме - воюєш більше року і знайшов 2 новеньких, отримуєш три місяці відпустки.

Хочу зауважити, що цей допис не про "приведи двох новеньких, отримай три місяці відпустки".

Головний мотив цього допису, як нам своїми силами провести мобілізацію, відсутність якої веде нас до поразки.

Ми не будемо шукати новобранців, щоб нам трохи відпочити. Ми будемо їх шукати, щоб мати можливість перемогти окупантів. Щоб десятки тисяч наших загиблих громадян не залишились без помсти. А ще для того, щоб мільйони наших співгромадян мали можливість зберегти свою чоловічу гідність. Не життя зберегти, цього ми їм не можемо гарантувати, а честь і гідність. Бо гідність вище за життя.

То ж запускаємо пошук, приводимо нових людей, працюємо над тим, щоб вони таки потрапили саме в нашу частину. Працюємо над перемогою.

*****

За час повномасштабної війни я жодного разу і нікому зі своїх знайомих не сказав "йди до армії". Вважав, що це рішення кожен повинен прийняти грубо самостійно (і зараз так вважаю), і без ніяких зайвих сторонніх впливів і мотивів (тепер я так не вважаю). А якщо глибше копнути, то я і такі як я, які пішли в армію самостійно, але до цього часу не закликали піти за собою нікого з друзів і знайомих, так от, якщо дивитися тут правді в очі, то мовчали ми від жаху, який навіює на нас думка про те, як ми будемо, якщо ця людина загине на війні; як на нас, тих хто (можливо) залишиться в живих, будуть дивитися їх рідні. Час подивитися цьому жаху прямо в обличчя, не відвертатися і не перекладати свою відповідальність на інших – державу, бога, фортуну.

Ми потребуємо вашої допомоги, чоловіки. В силах оборони України не вистачає людей. Нам не перемогти в цій війні без вас, без вашої бойової роботи поруч з нами. Бо всі ж ми - друзі, знайомі, родичі. Ми ж одна сімʼя, один нарід, чи ні?

Бійці, не мовчіть, пишіть своїм, шукайте нових побратимів.

Свої, прислухайтесь до нас, воїнів ЗСУ, йдіть в армію, нам необхідна ваша допомога.

Разом до перемоги – означає разом в армії.

F.A.Q.

Питання:

Як я можу когось звати в ЗСУ, коли сам шукаю варіанти, як з цього аду скоріше звалити. В моїй частині старший командир - мʼясник, а середні та молодші командири - тупі виконавці, які не вміють воювати.

Відповідь:

Чи шукав ти можливість переводу в інші частини де адекватні командири? Наприклад, в 3-ю штурмову, чи в 12-ту бригаду спеціального призначення "Азов", чи в 13-ту бригаду НГУ "Хартія"? Шукай. Вимагай переводу.

Якщо не шукаєш "свою" частину, не вимагаєш переведення, не пишеш рапорти на тупі накази командирів, а мрієш тільки про те, як знайти родича інваліда, чи списати по якій іншій причині, то роби це і мовчи. Нікому нічого не рекомендуй. Ти втомився і зневірився. Я тебе розумію. Не поділяю твоїх поглядів з цього питання, але розумію. Бажаю тобі як скоріше відновитися, знайти свою бригаду і повернутися на фронт.

Питання:

Куди і кого звати?! Ви про що?! Нами командують зрадники і нездари. Ми приречені. Тут вже нічого не змінити.

Відповідь:

Зливай воду. Надувай гумового човна. Тису насправді можна переплисти.

//Я за відкриття кордонів. Люди з такими поглядами повинні мати право виїзду з країни. Ось тільки на кордоні вони залишають паспорт громадянина, та їдуть шукати собі нову батьківщину.//

Питання:

Те, що тут пропонується, не має ніякого сенсу. Я вже неодноразово мав подібні розмови зі своїми родичами і друзями. Вони тільки сміялися з мене, казали, що нема більше таких дурнів як я, щоб йти воювати. Вони боягузи і хитруни, які бажають на нашому горбу перенести цю війну, поки вони будуть тримати "економічний фронт".

Відповідь:

Спробуй, будь ласка, ще раз. Але саме в такій формі, як я тут пропоную. Не всі твої знайомі боягузи. Значна частина з них стане до бою разом з тобою, просто з ними потрібно чесно поговорити і дати який не який вибір. Тобі потрібно спокійно, але прямо і відкрито донести до них два простих меседжі: (1) ми програємо війну без тебе, тому твоя присутність в армії – це необхідність; (2) ти можеш вибирати частину і посаду на якій будеш служити; ти знайдеш своє місце в строю.

Спробуй. В будь якому випадку це буде його вибір. Твоя справа – стояти поруч.

"людина сама нічого не може
людині завжди потрібен інший
на кого можна себе помножити
для кого варто писати вірші
з ким можна разом долати відчай
чи радість ділити не ризикуючи
хто може в будь-яку мить засвідчити
що ти – реальний що ти – існуєш
людина ж бо в себе не надто вірить
все свідка для себе шукає якогось
нема людини – спіймає звіра
не зловить звіра – віднайде бога
не знайде бога – візьме люстерко
та навіть там себе не впізнає
бо в сóбі бачить обличчя смерті
й не розуміє що смерті немає..
людина сама нічого не може –
ні народитись ні вмерти тихо
побудь же іншим мені мій боже
постій поблизу…
помовч…
подихай…"

/Юрій Іздрик/