Гаага для Мегіддо

20 травня світ жваво обговорює оголошене прокурором Міжнародного кримінального суду бажання арештувати трьох керманичів ХАМАСу та прем'єра й міністра оборони Ізраїлю.

Події терористичних атак охоплюються юрисдкицією МКС за суб'єктом, а події операції Ізраїлю в Газі - за місцем подій. Адже Палестина у свій час приєдналася до Римского статуту.

Судді МКС тепер мають висловитися щодо кваліфікації діянь ватажків ХАМАС щодо винищення, вбивств та сексуального насильства (злочини проти людяності) та катувань й жорстокого поводження (військові злочині). Керівництву Ізраїлю прокурор МКС закинув використання голоду як знаряддя війни та виищення цивільного населення сектору Гази.

Одразу помітна ключова відмінність від реагування на російські злочини в України - там Прокурор МКС окремих публічних анонсів щодо поданих ордерів, наскільки пам'ятаю, не робив, світ дізнавався щодо його позиції з вже винесених рішень Суду.

Ймовірно, нинішні інформаційні зміни пов'язані з побоюваннями Хана та його команди стати знаряддям у ізраїльсько-палестинькому інформаційному протистоянні; це помітно й через посилання у прес-релізі на отримані Офісом прокурора МКС висновки спеціально сформованої групи з тепер пойменно перерахованих Ханом авторитетних юристів-міжнародників.

Щодо ізраїльских жертв нападу ХАМАС при цьому Хан дослівно сказав таке "розмовляючи з тими, хто вижив, я чув, як любов у сім’ї, найглибші узи між батьками та дитиною спотворювалися, щоб завдати незбагненного болю через прораховану жорстокість і надзвичайну бездушність. Ці дії вимагають відповідальності."

Як це не буде комусь здаватися парадоксальним, вважаю цю позицію Офісу прокурора МКС корисною для України. Офіс демонструє болісну для багатьох неупередженість, звісно, у її власному баченні.

З нєю можна погоджуватися чи ні, але тепер у МКС явно побільшає підтримки з боку більшості країн-учасниць, а вони там дуже різні та представляють, нагадаю, вагому, якщо не ключову, частину усієї людської цивілізації.

Перед швейцарським Форумом миру це важливо.

Нагадаю, що до атаки ХАМАС до пана Нетаньяху та до його прагнень "суверенізації демократії" було багато питань у самому Ізраїлі.

Також це важливо для нас з урахуванням процесу, який агресор очовидно готує ініціювати проти України у Міжнародному суді ООН стосовно Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму: адже усі провокаційні заяви агресора місячної давнини про начебто "передані Україні дипломатичні ноти" явно описуються саме "підготовкою" Кремля для цього дійства.

Хотілося б сподіватися, що Україна до цього сфабрикованого агресором протистояння у Гаазі ВЖЕ ретельно готується.

Так саме слід це тримати на увазі, бо триває ініційований самою Україною в 2022 році у МС ООН процес стосовно Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього; нагадаю, що після січневого проміжного рішення Міжнародний суд буде досліджувати у цій справі виключно питання дотримання Україною цієї конвенції в зоні антитерористичної операції до 2022 року, а рф ніщо не обмежуватиме у відповідних "юридичних" провокаціях та маніпуляціях.

Коштів та фахівців Кремль на це явно не шкодуватиме.

Тому саме Міжнародний кримінальний суд, який, нагадаю, обгрунтовано відкидає усі звинувачення від агресора у начебто "міжнародних злочинах" України насправді є для нас надважливим.

Тепер - й у певному "порівняльному контрасті" з Ізраїлем. Тому ратифікація Римського статуту залишається життєвою у юридичному протистоянні України Кремлю.

Про потребу посилення юридичної роботи та присутності України у обох міжнародних судах я багато разів казав раніше, тому моя внутрішня касандра трохи втомилася, особливо після "січневих перемог", за які поки наскільки мені відомо, нікого не покаране.

Хоча б звільненням.