Наша влада прямує до рекорду?

Ось дивиться. В країні під час війни не налагоджено масове виробництво високотехнологічної зброї, перш за все, тому, що у керівництві країни, серед тих шістьох незамінних менеджерів, нема жодного, хто тямить в інженерній справі. Ті безпілотники, що випускаються в Україні — і не дуже технологічні, і зовсім не масові. Так, навіть вироби, що створюються у надрах СБУ і ГУР, до речі, виробництво — зовсім не справа цих відомств, які мають геть інший функціонал.

А громіздка витратна структура Укроборомпрому як не працювала по-справжньому, так і не працює. Про тактико-технічні вимоги для різних видів зброї вже втомився повторювати.

Не побудували належні захисні укріплення для фронту — десь вони кращі, десь зовсім ніякі, бо єдиного технічного і технологічного підходу до цих споруд не було. Ні попереднього планування, ні авторського нагляду, ні воєнної приемки — нічого з того, що вигадано розумними людьми, щоб забезпечувати необхідну якість того, що пов’язано з безпекою країни.

Зараз, як завжди, зненацька виявилися величезні проблеми в енергетиці. Чому? Вірно: не було якісного технічного і технологічного аналізу найбільш вразливих точок нашої енергосистеми, а після їх виявлення не були знайдені найбільш ефективні серед можливих заходи їх захисту. Відповідно, витратили шалені гроші на захист тягових підстанцій, які були мішенню минулого року, а ворог натомість атакував наші маневрові потужності.

Розмови про децентралізовану генерацію так і залишилися розмовами.

Але тарифі населенню підвищують. Зрозуміло, що підвищення компенсує енергетичним олігархам втрати з-за відключень, хоча як це захистить енергетичну інфраструктуру, є загадкою. А все тому, що та заповідна менеджерська шістка і всі інші, що сьогодні у владі — вони здебільшого не про науку і техніку, а про гроші. Як наслідок, гроші в нас освоюють вельми успішно, не забуваючи про власні кишені, а техніки — стільки і такої, як потрібно на фронті і в тилу, нема і не передбачається.

А може, наша владна команда просто хоче потрапити у Книгу рекордів Гіннеса як єдиний на планеті приклад влади кінчених невігласів, які втратила країну тому, що під час війни принципово не займалися технічною сферою. Тобто, не поставили країну на воєнні рейки, бо не змогли їх відшукати, бо не знали, що воно таке. А ще й настільки зневажали цю інженерну сферу (та країну загалом), що не спромоглися залучити до влади когось у техніці дійсно тямущого.