Як "мертві" наукові дослідження проїдають живі гроші

Дуже прикро спостерігати, наскільки українська наука відірвана від життя. І як бюджетні гроші, виділені на її розвиток, "проїдають" не на винаходи, а на зарплати.

Всю глибину проблеми можна зрозуміти зі звіту Держаудитслужби, яка перевірила, як Національний фонд досліджень України використав державні кошти у 2020-2023 роках. Виявилося, що мінімум 383 млн грн були витрачені неефективно.

Головний висновок – гроші витрачаються на "мертвонароджені" проєкти, які нікому не потрібні на практиці.

Наприклад, наукове дослідження "Просторові межі українського світу: комплекс уявлень та їхня реалізація в ранньомодерній Україні (16-18 ст.)" отримало 5 млн грн гранту, "Соціально-правові та кримінологічні наслідки поширення пандемій та шляхи їх усунення в Україні" – 4,5 млн, "Проблеми формування сучасної доктрини кримінального права України" – 2,7 млн… Ще 7,4 млн гривень були витрачені на розробку законопроєктів, які зрештою так і не стали законами.

Але я не зустрів у публічному просторі жодної згадки, як ці наукові праці полегшили життя українців чи укріпили нашу економіку.

З іншого боку: чому дивуватися, якщо ці теми оцінювали не користю суспільству, а за кількістю наукових статей і монографій у здобувачів гранту?

Хоча ні – принаймні одне дослідження було актуальним у часи Covid-19. Нацфонд виділив грант на 16,9 млн грн на розробку експериментальних зразків вакцини. На той момент вчені самі визнавали, що відстали від західних розробок на рік-півтора. Але роботу почали. Правда, ніхто не узгоджував з МОЗ, як клінічно випробовувати ті зразки і де шукати 500 млн євро на запуск серійного виробництва, якщо вакцина таки вийде.

І зараз, коли пандемія Covid-19 офіційно закінчилася, один зі зразків тільки проходить клінічне випробування в Канаді. Але навіть якщо цей експеримент колись і закінчиться успіхом, то не в Україні.

Якщо уважно почитати звіт аудиторів, то можна знайти ще чимало цікавого.

Наприклад, що більшість грантів від Нацфонду отримували проекти представників НАНУ чи КНУ ім. Шевченка – тобто тих організацій, які представлені у науковій раді, котра ці гранти й розподіляє. Які дивні збіги!

Або ж, що в деяких випадках 90% від усієї суми, яка мала йти на фінансування наукових досліджень, спрямовувалося на зарплати науковців. А їхні премії могли сягати 750% від посадового окладу.

Не хочеться думати, що в науці процвітають відкати чи кумівство. Але отримувачам грантів пора вийти із зони комфорту і пошукати більш актуальні проєкти для своїх досліджень. Тим більше, що війна підкинула українцям чимало проблем, які треба вирішувати.

Але першу спробу хоч якось синхронізувати науку із потребами оборони Нацфонд зробив тільки та третьому році війни. І ще невідомо, чим вона закінчиться.

Зараз розтратою бюджетних 383 млн грн займається Національна поліція. А сам Нацфонд вирішив судитися з ДАСУ, бо категорично незгоден із висновками аудиту.