Перш ніж перемогти чорний ринок гемблінгу, треба розібратися з сірим

Чотири роки тому, у 2020-му, нікому й на думку не спадало, що боротьба із нелегальним ринком азартних ігор стане питанням національної безпеки. Тоді повернення гемблінгу у легальне правове поле України розглядалось винятково крізь призму економічних аспектів.

Проте зараз, під час війни, економіка є частиною загальної спроможності держави протидіяти російській агресії і тому боротьба із нелегалами, які ще й афельовані чи напряму представляють російській бізнес і є настільки важливим.

Указ Президента України №234/2024, що ввів в дію рішення РНБО «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет», передбачає низку кроків щодо боротьби із чорним ринком азартних ігор.

Так, Президент доручив уряду в місячний термін забезпечити прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, рішень про блокування нелегальних вебсайтів, на яких надається доступ до азартних ігор.

Окрім того, Міністерству цифрової трансформації України доручено провести перемовини з компаніями «Apple» та «Google» щодо заборони розміщення застосунків із азартними іграми без відповідної ліцензії в зоні «UA» у їхніх магазинах додатків. Також Національному банку України рекомендовано розробити методичні вказівки для всіх банків щодо блокування платежів громадян кредитним коштом на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх у мережі Інтернет, а також для банків-емітентів платіжних карток щодо потреби запобіганню та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в частині Р2Р-переказів.

Це досить важливі й позитивні кроки мають сприяти зниженню рівня тінізації ринку азартних ігор. Нагадаю, що значна частина нелегальних онлайн-ресурсів, які надають можливість відвідувачам грати в азартні ігри на гроші, безпосередньо пов’язані з країною-агресором, а це вже питання національної безпеки, оскільки до росії потрапляють не лише їхні кошти, але й безліч персональної інформації, яку можна отримати під час реєстрації та онлайн-платежів.  

Водночас поряд із відверто чорним ринком працює й сірий ринок, корені якого сягають «сивої давнини», коли під час законодавчої заборони азартних ігор, що діяла в Україні з 2009 по 2020 роки, лотереї було виведено з-під цієї заборони окремим законом. Скориставшись нагодою і маскуючись під лотереї, тоді функціонувало безліч гральних закладів, які формально були «лотереями»! На жаль, відтоді особливих законодавчих змін у цій царині не відбулось. А без впорядкування ситуації із сірим ринком – чорний нікуди не зникне.

Як слушно зауважив у своєму інтерв’ю наприкінці березня голова КРАІЛ Іван Рудий: «Вони якісь недоторкані. Строк регуляторних правил закінчився, нових для них ніхто так і не ухвалив. Закон, який зараз є, монопольний, тому що виписаний під трьох суб'єктів. Лотереї – це та ж сама ігорка… Не потрібно змішувати поняття – лотереї мають займатися лотереями… Якщо зайти зараз на сайт будь-якого лотерейного оператора — там ті самі гральні автомати, ті самі ставки на спорт. Чому на це ніхто не звертає уваги? Хтось прикрив їх своїм колпаком…».

Цю ситуацію можна змінити лише на законодавчому рівні. Тож на проблеми із нелегалами мають звернути свою увагу й народні депутати, а не лише Президент та уряд. Бо сумлінна сплата податків та соціальна відповідальність притаманні лише легальному бізнесу, а він не зможе конкурувати із чорним ринком без підтримки держави. Отож м’яч зараз на полі Верховної Ради. Очікуємо.