МОУ не знає розробника Резерв+

Стала прояснятися ситуація навколо розробки та фінансування додатку Резерв+
Вчора витікло відео із засідання якогось комітету Верховної Ради, де Катя відбріхувалася від незручних питань депутатів стосовно створення та фінансування додатку. Навіть намагалася хамити народному депутату – шо тут сказати, «школу Вискуба» не проп’єш.

Якщо продертися крізь мекання та бикування пані заступниці міністра та її підлеглих, можна з’ясувати ось що.

1. Профінансувала розробку Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку обороноздатності України», який очолює Шнейдер Михайло Петрович. Просто так співпало, що операційним директором Київської школи економіки (KSE) є людна на ім’я Михайло Шнейдер. Нагадаю, що KSE заснована Віктором Пінчуком, а її президентом є сумнозвісний Тимофій Милованов.

2. Майнові права Міністерству оборони на додаток Резерв+ були передані ще однією неоднозначною організацією – BRDO, які називають себе «офіс ефективного регулювання». Харчується виключно грантами, з госухою працює більше 10 років. По суті займається «реалізацією реформ», але судячи з поточного рівня реформованості країні – реалізує не дуже вдало, м’яко кажучи. Хоча гроші на це списує у промислових масштабах. Думаю, після зміни влади по ним буде багато цікавих антикорупційних розслідувань. І просто для розуміння що таке BRDO: попереднім керівником BRDO був Олексій Гончарук, прем'єр-міністр України (2019-2020).

3. «Так хто ж є розробником Резерв+» з’ясувати депутатам так і не вдалося. Керівник BRDO Олексій Дорогань пояснив, що BRDO уклало договори з кількома компаніями на розробку. Це виглядає вкрай підозріло, оскільки таким чином розмивається відповідальність і крайнього не знайти. Але список компаній-розробників Дорогань пообіцяв надати. Чи надасть – хтозна, але пообіцяв.

4. На питання про наявність «Технічного завдання» на Резерв+ пан Дорогань почав пітляти. На пряме питання «так технічного завдання не було»? – сміливо відповів по «було звичайно». Але не спромігся відповісти навіть КОЛИ воно було надано розробникам.

У мене є додаткові питання: а КОМУ надвалося ТЗ, якщо єдиного розробника як такого не існує? Усім підрядникам? Серйозно?
І ще: розроблялося програмне забезпечення для роботи з інформацією з обмеженим доступом, вірно? Відповідно, розробники мали доступ до цієї ІзОД – щонайменше щоб перевірити працездатність своєї розробки, так? В існування «тестових майданчиків» я не вірю, пардон – банально не було часу на їх розгортання, і це дуже легко перевірити.
Тобто доступ до секретних даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів було надано невідомим неуповноваженим особам – і це також легко перевірити. Підрозділ захисту державної таємниці СБУ вже мав би усіх причетних запроторити до СІЗО за статтею 328 ККУ. Але ж люди Федорова – недоторканні, на них не розповсюджується законодавство України.

Можу зробити висновок, що Федоров і його команда таки «хакнули систему». Фактично ними проголошено принцип: якщо тобі не подобаються правила – просто ігноруй їх, по праву сильного. Прав не той, хто правий, а той, хто сильніший – як у середньовіччі. Якщо ти при владі - встановлюй свої власні правила і живи у щасті. Але якщо нахабні смерди спробують також жити за твоїми правилами – нещадно карай цих свавільників. Друзям все – ворогам закон.
Так, звісно, переможемо. І в НАТО та ЄС вступимо, ага.

Відео можна переглянути тут