Детінізація грального бізнесу: біг по колу
Нещодавно Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, у своєму розлогому інтерв’ю для порталу delo.ua щодо того, де шукати резерви для покриття оборонних витрат, а також про підвищення податків, податкові перевірки та «клуб білого бізнесу» заявив, що початок роботи з детінізації ринку підакцизних товарів та грального бізнесу відбувся ще у 2022 році і зараз ситуація значно покращилась, тобто тіні стало менше. І далі ставатиме менше через те, що проблема «тінізації» вирішується системно: від галузі до галузі завдяки створенню рівних умов господарювання.
Сподіваюсь, що в деяких галузях економіки саме так і відбувається. Проте це зовсім не стосується ринку азартних ігор, де ситуація поволі повертається до тієї, що була в 2009-2020 роках, коли діяла пряма законодавча заборона гемблінгу. Ні, поки що легальні організатори ринку азартних ігор у нас ще є. Проте їм вже заборонено рекламувати свою діяльність (ви собі можете уявити розвиток будь-якого бізнесу за умов відсутності реклами?), а постійні перевірки господарської діяльності та блокування рахунків компаній у позасудовий спосіб через підозри різних правоохоронних органів примушують всі наявні ресурси витрачати на спілкування із чиновниками, а не на комерційну діяльність. Від цього виграють лише нелегали, ті, хто як працював, так і далі працює в тіні. До того ж, коли робота представників білого ринку заблокована, то, окрім нелегалів, ніхто й не працює. Тож повірити в збільшення рівня детінізації гемблінгу в таких умовах достатньо важко.
Окрім того, зараз, так само як і впродовж 2009-2020 років, тобто до ухвалення та набуття чинності Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», без жодних застережень і проблем продовжують працювати лотереї. В Україні лотереї не вважаються азартними іграми, а їхня діяльність врегулювана окремим законом, хоча в усьому цивілізованому світі лотерея – така ж азартна гра, як й інші азартні ігри.
Нагадаю, що в часи заборони гемблінгу нелегали часто користувалися «дахом» лотерей, аби надавати доступ до нелегальних гральних автоматів та ігор казино. А в квітні поточного року в Офісі Генерального прокурора повідомили, що за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора керівникам двох підприємств – найбільших в Україні операторів державних лотерей – повідомлено про підозру у незаконній діяльності з організації або проведення азартних ігор, лотерей (ч. 2 ст. 203-2 КК України). За даними слідства, підозрювані організували протиправну діяльність у сфері азартних ігор, не маючи дозвільних документів – ліцензії на такий вид діяльності. Проте, як не дивно, про детінізацію діяльності лотерей народні депутати не розповідають. Не бачать? Не цікавляться? А може ще з якихось причин? Достеменно це невідомо, але факт залишається фактом: жодного руху у напрямку детінізації лотерей та повернення їх у загальне поле правового регулювання господарської діяльності сфери азартних ігор дотепер не зроблено.
Відповідно варто констатувати, що з 2022 року розпочалась не «детінізація грального бізнесу» (цей процес триває з другої половини 2020 року, коли було знято законодавчу заборону гемблінгу в Україні), а системний тиск на легальний сегмент ринку азартних ігор – із постійними перевірками, блокуванням рахунків, забороною рекламної діяльності тощо. Бо детінізація грального бізнесу це насамперед боротьба з нелегальними операторами, а не з легальними організаторами. Детінізація, за визначенням, допомагає створити більш прозорі та регульовані умови для гравців та підвищити безпеку грального середовища. І те, що в нас зараз відбувається на ринку азартних ігор на детінізацію зовсім не схоже. Скоріше навпаки, ми знову поступово повертаємось у ті часи, коли, окрім чорного ринку гемблінгу, не існувало нічого… лише лотереї.
