Щодо шансів Камали Гарріс

Схід з передвиборчої гонки Дж. Байдена, чиєю ознакою ставало хронічне побоювання важливих рішень, є доволі прогнозованим. Хоча й рідкісним. С подібною причиною «Я втомився, я пішов» згадується тільки Б. Єльцин.

Але зараз куди важливіша відповідь на питання «Чи здатна К. Гарріс у такий стислий термін розкрутитися так, щоб стати першою жінкою-президентом США?».

Як політтехнолог вважаю, що шанси, хоч і мізерні, але є.

У першу чергу, це буде залежати від того, наскільки пані Камала зможе переконати виборців, що її президентство стане рішучим, без старечого маразму та, головне, прогнозованим. Тобто, вона повинна поцупити слоган Д. Трампа щодо «Зробимо Америку величною знову!», але продемонструвати, що вона має конкретний план, як це зробити. І цей план має буде реальнішим, ніж «Я подзвоню Зеленському, а потім я подзвоню путіну».

По-друге, багато чого буде залежати від її кандидата у віце-президенти. Як би мене запитали, я б порадив взяти когось дуже відомого з артистів або журналістів, щоб він дотепно і влучно висміював опонента, як це постійно робить Трамп.

Але всього цього замало. Виграти Гарріс зможе, якщо трапиться щось надзвичайне, масштабне і трагічне, що згуртує американців навколо Білого Дому як символу державності. Щось на зразок «11 вересня», не обов’язково у самих Штатах, але за участі громадян США.

На жаль, світ зараз такий, що можливо все. Не дай боже, це зачепить Україну...