УКРАЇНА В WEALTH NATION INDEX: ЯК З ОСТАННІХ СТАТИ ПЕРШИМИ?

У загальному рейтингу Wealth Nations index за 2024 рік від The Warsaw Enterprise Institute Україна посіла останнє 40 місце.
 

 
Економіка та показники державних витрат
 
ВВП на душу населення України перебуває на рівні 6245,19 долара США (станом на 2017) та є найнижчим серед вибірки країн, які оцінювали в індексі. Державні кінцеві видатки становлять 24,21% ВВП, що вказує на частину виробництва економіки, яка споживається державними витратами. Щодо оцінки державних витрат – Україна отримала 63,60 та посіла останнє 40 місце.
 
Станом на зараз враховуючи реалії війни державні видатки в рази більше, лише за 2023 рік видатки держбюджету України майже вдвічі перевищили доходи. Дефіцит дозволяють перекривати зовнішні грантові надходження та запозичення. Тому не дивним є той факт, що наступні роки в умовах війни, а також декілька років після завершення війни через значне збільшення дефіциту держбюджету неминучим буде зростання видатків на обслуговування держборгу, та з іншої сторони продовження пошуку джерел зовнішнього фінансування та можливої реструктуризації боргів.
 

Що можна робити в напрямку покращення? В першу чергу почати варто з більш раціонального підходу до власних видатків. Переглянути державну політику у напрямку соціального забезпечення, продовжити кроки у напрямку запровадження накопичувальних пенсій. Відмовитись від дотаційної політики тарифів, яка за оцінками експертів, через штучне утримування тарифів, приносить державному бюджету втрат у сумі близько 100 млрд гривень на рік. Варто запровадити ринкову ціну на тарифи на газ, електроенергію, воду тощо, з відповідними механізмами надання адресних субсидій громадянам, які дійсно цього потребують. Певні кроки в цьому напрямку робляться, як от нещодавнє збільшення тарифів на електроенергію, і це певною мірою покращить ситуацію, але не набагато, тому що ціна встановлена Урядом майже вдвічі нижча від ринкової. Нарешті вдосконалити рівень боротьби з контрабандою та сірих схем, за домогою зміцнення інституцій на кшталт БЕБ, відповідно це допоможе залучити додаткові кошти, які можна спрямувати як на армію, так і збільшити потрібні видатки в інших сферах. Іншим доцільним кроком виглядає розширення податкової бази шляхом створення умов (реформа ДФС, спрощення адміністрування податків, відмова від принципу перманентної вини платника податків), коли знаходитися в «тіні» буде менш вигідно, ніж працювати чесно.
 
Також відмовитись від недоцільних популістичних ідей, які складно адмініструвати та які є обтяжливими для держбюджету, особливо в умовах постійного дефіциту, коли пропонуються збільшувати податки та зосереджуватись на підвищенню роль приватного сектора в економіці та зменшенню бюрократичних перешкод. З іншого боку, продовження зовнішньої допомоги від партнерів, а також гарні умови з реструктуризації боргів допоможуть країні втриматись на плаву під час війни та в наступні декілька років після її потенційного завершення.
 
Інфраструктура
 

 
Україна серед усіх країна отримала один з найнижчих балів щодо інфраструктури – 60,05. Це з одного боку, демонструє помірну адекватність основних елементів інфраструктури. Але з іншого боку, не варто забувати за такі фактори, як велика зношеність комунальної та транспортної інфраструктури у населених пунктах, необхідність вчасного капітального ремонтування дорожнього покриття, а також втрати енергетичної, комунальної та житлової інфраструктури через ракетні та дронові атака зі сторони Росії. Тому враховуючи воєнні реалії та перерозподіл коштів, які раніше спрямувались на ці напрямки у сторону військового потенціалу, варто зважати на те, що з кожним роком війни ситуація з інфраструктурою буде погіршуватись.
 
Варто ефективно розподіляти ресурси, та з іншого боку визначити пріоритетність витрат на основну інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту тощо. Акцент не на відбудові, а на модернізації, та побудові більш сучасної інфраструктури, яка була пошкодженою внаслідок атак Росії. Відновлення має відбуватись за сучасними стандартами та врахуваннями українських реалій, особливо це стосується критичної інфраструктури, зокрема енергетичних обʼєктів, закладів медицини, житлової інфраструктури тощо. Зокрема, що стосується їх відновлення, або ж будівництва з нуля мають враховуватись безпекові воєнні ризики, а потенційне міжнародне партнерство та фінансування від світових фінансових установ можуть допомогти в цих проєктах.
 
Військовий потенціал

 
Оцінка військового потенціалу України становить 78,05, що серед інших країн має досить високий бал. Це з однієї сторони необхідність в умовах війни, але також і результат українських дій в цьому напрямку. Хоч і українській військовій потужності допомагає зміцнюватись фінансова та матеріальна підтримка зі сторони західних союзників, зокрема найбільшими реципієнтами є Німеччина та США. Але також варто зауважити на розвитку України у розвитку власного ВПК, особливо що стосується безпілотників, розвитком ракетної програми та виробництва зброї. Виробництво дронів це свого року унікальний кейс України, коли інновативна індустрія розвинулася без сильного державного регулювання за рахунок великого попиту зі сторони війська. Що стосується виробництва зброї, вже декілька країн, а саме Великобританія, Німеччина, Туреччина мають намір побудувати заводи з спільного виробництва озброєння на території України. Саме такі фактори, а також перманентна загроза зі сторони РФ сприятимуть подальшому розвитку українського ВПК, як одного з найбільш спроможних та потужних у світі.
 
Тоді можна зробити висновок, що серед усіх напрямків індексу, для України цей є найбільш перспективним. І основні поради щодо їх вдосконалення – це інвестиції в сучасні військові технології та навчальні програми за допомоги міжнародної військової допомоги та партнерства підтримають ці зусилля. Подальше інвестування у спроможність виробництва та вдосконалення безпілотників та дронів. Зменшення рівня бюрократизації війська шляхом впровадження процесів диджиталізації тощо. І звісно, як план максимум майбутній вступ до НАТО, але для цього першочергово подальша інтеграція українського війська за стандартизацією Альянсу у всіх параметрах.
 
Внутрішня безпека
 
Враховуючи реальності війни та зміну пріоритетів бюджетних видатків в бік військового потенціалу та оборони, оцінка внутрішньої безпеки в 61,43 балів має один з найнижчих результатів серед країн індексу. Утім, варто зауважити, що Україна відображає ефективність у підтримці правопорядку з такими помітними компонентами, як витрати на безпеку та показники громадського сприйняття. Хоч і зрозумілих причин, рівень безпеки в країні можна поставити під сумнів, через терористичні дії РФ. Утім, основні органи продовжують функціонувати та виконувати покладені на них, з 2022 року рівень злочинності по країні знизився.
 
Над чим варто працювати далі? Продовження реформування силових органів. Зокрема найбільш помітною потрібне реформування СБУ, яка має зосереджуватись на антитерористичні та контррозвідувальних функціях, а не економічних питаннях.
 
Охорона здоров’я
 
Отримавши 64,54 бала, українська система охорони здоров’я посіла одне з останніх місць індексу. Хоч і Україна показує зусилля розвитку в галузі охорони здоров’я та медичної інфраструктури навіть в умовах війни, цього не достатньо. Основним фактором, що відрізняє Українську сферу ОЗ від ЄС в кращому світлі – це доступність надання медичних послуг. Але з іншої сторони, в України велика кількість випадків коли за лікування люди сплачують з власної кишені попри декларації безкоштовної медицини. Медична реформа, автономізація закладів ОЗ та утворення НСЗУ поліпшили ситуацію. Також в Україні через великий потенціал мають приватні лікарні.
 
Над чим працювати далі? Продовження медичної реформи з урахуванням факторів старіння населення, міграції великої кількості громадян (тобто статево-вікова структура населення в перспективі змінюватиметься в ту сторону, що буде менше молодих громадян, а більше старих), малою кількістю персоналу у лікарнях тощо. Тобто треба перепрофілювання лікарень під урахування нових потреб, тобто в сторону надання послуг реабілітації, тривалого догляду, розширення ролі первинних медичних закладів, щоб умовний сімейний лікар мав можливість робити більше інтервенцій на первинному рівні, а далі лікарні займались лише профільними кейсами і на них було менше навантаження. А також на загальному акцентуванню запобігання хвороб, вчасним оглядам у лікарів тощо. Тому що тривалість виживання після інсульту/інфаркту та тривалість виживання після раку різних видів у нас набагато гірша, аніж в країн ЄС зокрема.
 
Освіта
 
Початкова та середня освіта набрала 68,23. Вища університетська освіта отримала оцінку 54,35, що підкреслює потребу у реформуванні й покращення академічних результатів на рівні вищої освіти.
 
Щодо шкільної освіти, це продовження реформи НУШ. Основне – це те, що потрібно робити всі кроки для повернення до навчання в офлайновому форматі. Важливим в теперішніх умовах є рівень безпеки в умовах війни, варто забезпечувати школи укриттями тощо. З іншого боку, потрібно максимально покращувати рівень дистанційного навчання.
 
Реформування вищої освіти. Зосередження на вдосконаленні вищої освіти шляхом перегляду механізмів фінансування, зокрема виплати стипендій для студентів. Чудові кроки робляться у напрямку того, що «гроші ходять за студентом». Скорочення кількості ЗВО, їх укрупнення та збільшення конкурентоспроможності. Реформа закладів профтехосвіти, тому що надалі Україні будуть потрібні люди з якісними знаннями та фахом будівельників і т.д. Що стосується магістратури, аспірантури – то це розширення можливостей досліджень для молодих науковців, а також викладачів і сприяння міжнародній співпраці. Помітні кроки в цьому напрямку теж відбуваються, зокрема і те, що у червні цього року ВРУ ухвалила закон, який зменшує педагогічне навантаження викладачів, та дає їм більше можливостей та часу для наукових досліджень, розробок, інновацій та професійного зростання.
 
Свобода інформації та вираження поглядів
 
Україна має найнижчий бал за свободу преси, вираження думок і зібрань – 67,90. З однієї сторони, повномасштабне вторгнення зі сторони РФ у 2022 році змінило реалії українського медіа-ландшафту та громадянських свобод і більшість ЗМІ прийняло ці реалії, самоцензура медійників, стримування критики до влади, війська тощо. Утім, за останній час виникає все більше випадків повʼязаних з обмеженнями роботи або ж тиском на ЗМІ, які, м’яко кажучи, не відповідають потребам воєнного часу. Зокрема варто згадати й про спільну заяву посли країн G7,які у січні виступили на підтримку свободи преси в Україні. І останній скандал з «темниками», де Офіс президента намагався впливати на найстаріше інформагентство країни «Укрінформ». А також продовження функціонування створеного після початку повномасштабного вторгнення РФ телемарафону, до роботи якого виникає все більше питань, і який скоріше виконує функції контрольованого державою мовлення, аніж обʼєктивного джерела інформації.
 
Що робити у напрямку покращення? Варто враховувати реалії війни й зрозуміло, що інформаційний простір має бути в міру контрольований. Утім, це немає захищати чиїсь персональні інтереси влади, запобігання потрібної критики, проведенню розслідувань щодо корупції тощо. Як мінімум, це уникнення ситуацій з можливим тиском на ЗМІ.
 
Висновок
 
Покращення показників України в умовах війни, яка ймовірно продовжуватиметься в наступні роки, потребує багатогранного підходу, який надає пріоритет правильному розподілу ресурсів, перелаштуванню економіки, відбудові інфраструктури та міжнародному партнерству. Зосереджуючись на стратегічних інвестиціях у ключові сектори та зміцнюючи стійкість, Україна може вирішити нагальні виклики та створити основу для довгострокового зростання та стабільності.