Як Україні пройти тест на євроінтеграцію?

Незважаючи на війну, сьогодні Україна має реальний шанс на євроінтеграцію. Але щоб його не втратити, треба пройти базовий тест – ефективно і прозоро витратити 50 млрд євро допомоги від Євросоюзу у рамках Ukraine Facility.

Ці гроші спрямовані виключно на реформи та відновлення. Всі проєкти розписані міжнародними угодами. Закрити ними якісь інші фінансові діри не вийде. Очевидно, що за Ukraine Facility будуть і посилений контроль, і жорстке покарання при найменших ознаках корупції, розкрадань чи шахрайства.

Я поцікавився, як саме Україна збирається це робити. Тому що на початку серпня Рада ЄС вже схвалила виділення траншу на 4,2 млрд. євро.

До цього український уряд виконав складне "домашнє завдання": реформував сферу управління державними фінансами, держпідприємствами, енергетикою, покращив бізнес-середовище.

І паралельно створює багаторівневу систему контролю за витрачанням коштів. Умовно її можна розділити на "лагідну" і "жорстку". Тож різні механізми дозволять ефективно розслідувати і притягувати до відповідальності за порушення, що впливають на фінансові інтереси ЄС.

По-перше, як заявила голова Держаудитслужби Алла Басалаєва, до січня 2025 року буде створено публічний дашборд. Це – інструмент, який дозволить слідкувати, куди саме йдуть європейські гроші.

По-друге, на ту ж Держаудитслужбу будуть покладені повноваження інформувати Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) про можливі зловживання. А європейці свої гроші захищати вміють. І практика в них набагато різкіша, ніж у нас.

Це в Україні аудитори та ревізори за квартал попереджають про перевірки. А інспектори OLAF можуть без попередження зайти до будь-якої установи, що фінансується за гроші ЄС. І якщо вони запідозрять українських розпорядників у найменшому схематозі, то наступний транш ЄС може вже і не дати.

Тому українська влада дуже зацікавлена у тому, щоб забезпечити безперешкодну роботу OLAF.

Цілком ймовірно, що саме зараз уряд може реанімувати ініціативу 2022 року. Тоді правоохоронні та антикорупційні органи пропонували внести до Кримінального кодексу окрему статтю "Спричинення шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу". Вона охоплює весь спектр злочинів: від незаконного отримання до нецільового використання коштів ЄС.

Думаю, нам справді необхідна кардинальна жорсткість у боротьбі з шахраями. Бо лише такі кроки у будь-кого відіб’ють бажання витратити хоч один євроцент не за призначенням і провалити тест для всієї України.