Чи є Україна світовим лідером з цифровізації?

Недалекість – це коли зблизька людина здається розумною, а відійшов недалеко – то наче вже й не дуже.
До чого це я. Продовжують лунати заяви “На Заході заздрять нашим цифровим продуктам»
Вкотре пояснюю: усі вітчизняні цифрові фокуси є інфантильною спробою обманути закони фізики, соціології, теорії держави і права, я б навіть сказав - тисячолітні закони еволюції людства.
Єдине, чим насправді можна було б пишатися – це приватна компанія (!) Нова Пошта, та й та розвивається не завдяки, а всупереч рідному уряду та усім тисячам корупціонерам-перевірялкіним, кожен з яких хоче відкусити свій шмат від успішного бізнесу. Але вони відпочатку бачили колосальний прихований попит на якісні поштові послуги, спаплюжені невиліковною Укрпоштою.
І якщо вже про пошту заговорили, давайте розглянемо суть питання на прикладі цього сектору економіки.
У Західній Європі є і приватні поштові сервіси, і державні. Якість їх роботи відрізняється не сильно, як і ціни. Державні - трохи гірше та дешевше, приватні - трохи дорожче та якісніше. Але різниця не так щоб велика насправді.
І ще там офіційно працюють Apple, Amazon, E-Bay та інші міжнародні гіганти. У людей немає жодних проблем з доставкою посилок з Інтернет-магазинів.
Зранку заплатив, а ввечері посилка вже стоїть у тебе на порозі. І ніхто її не вкраде, між іншим. І за онлайн-платежі люди не переживають: у разі чого поліція швидко знайде та покарає злочинця, а постраждалому повернуть гроші або посилку.
Тому що там працюють ІНСТИТУЦІЇ. Принаймні, у все це вірить абсолютна більшість мешканців країні Західної Європи. І тому вони такі привітні та розслаблені, нікуди не поспішають, не нервують та в цілому довіряють своїм урядам.
А шо у нас: нарід та бізнес намагаються якось обдурити казнокрадів, завдання яких лише «общипати гусей», нічого не давши взамін.
Одні чиновники намагаються обдурити корупцію інших чиновників, створюючи тим самим ще одну, свою власну, незалежну корупцію. Не лікувати, а просто обійти, не намагаючись змінити основу, фундамент. А це здорові стосунки людей та влади, прозорі правила гри, проста та справедлива система оподаткування, працюючі механізми громадського контролю за владою. Та й, власне, побудова самих інституцій здорової людини - а не то шо січас.
До речі, ось приклад з Р2Р платежами: це коли можна за кілька секунд перекинути гроші кому завгодно.
Ми усі так веселилися, дивлячись на європейців, які дивувалися такій можливості.
А тепер всьо, кончилися танці, погралися – і фатить, НБУ планує заборонити ці операції. Нібито для боротьби з тінізацією економіки, ага-ага.
Публічно чиновники та фіскали начебто борються з цим, а за кулісами ще більше заганяють економіку в тінь.
Я минулого тижня заходив в один великий банк і був наповал вражений величезною чергою до каси, де проводять операції з готівкою. Ось вони, результати «реформ»: банкомати та термінали стоять незаймані, оператори в залі відверто нудьгують, зате в касі машинка для рахування купюр годинами практично не замовкає.
Що хочу сказати: сучасна примусова державна цифровізація не вирішує ключових проблем, а лише імітує їх вирішення.
Додатки файно так блимають на смартфонах, але що далі? Для чого?
Які серйозні проблеми вони вирішили?
Пам’ятаєте, у 2019 році новийєліца кричали з кожної праски: «Ми замінимо чиновника програмою і таким чином подолаємо корупцію». «Уря!» кричали домогосподарки і підкидали вгору чепчики.
Пройшло 5 років, у Дію вгатили шалені мільярди, а корупція в країні лише посилися.
Совкову податкову систему навіть не намагалися змінити, лише погіршували.
Митниця стала настільки корумпованою, що американські топ-дипломати вже вголос кажуть: «Не треба підвищувати податки, реформа митниці принесе значно більше грошей в бюджет».
І до речі, пам’ятаєте оце: «Україна стане першою державою, яка легалізувала криптовалюти»? І шо? І як?
Отож.
Ні, аж ніяк не є. Лідером є США, Японія, Південна Корея, Китай тощо. В цих країнах на цифровізації, як і на усьому іншому, заробляють. Тому вона там є. А в Україні на цифровізації, як і на усьому іншому, тупо крадуть. Тому її немає, як того мосту з відомого анекдоту. А ті іграшки від Федорова це інфантильний дитячий щебіт на лужку - "держава у смартфоні" - полова в голові.
До чого автор приплів " касирів і каси" до карткових платежів?
Автор, наскількі відомо, є програмістом, можливо дуже добрим, але інколи починає коментувати то характеристики балістичних чи крилатих ракет, чи проблематику відмивання коштів. При існуючому рівні технології, " сплатити на скопійовані реквізити картки", чи на " скопіойвані реквізити рахунку" у банківському додатку - без різниці.