Чи заплатить Україна союзникам Путіна?

Сировина від союзників Путіна уже на пів дорозі до України. А везуть її для державного заводу добрив й за космічними цінами! І це відбувається просто зараз. На голову не налазить, правда? Зараз розповім, як так вийшло.

Нещодавно я писав про нові схеми Гмиріна із Фондом держмайна. Для того, щоб було зрозуміло, чому сировина від путінських поплічників пливе до України, коротко нагадаю суть. Є у нас такий великий державний завод "Сумихімпром", розташований, ясне діло, в Сумах, - найбільший виробник фосфатних добрив в Україні. Багато років він входив до сфери впливу олігарха Дмитра Фірташа. При цьому завод на 99% належав державі, але мав у менеджменті людей Фірташа, і фактично працював саме в його інтересах, про це тоді детально розповідало "Радіо Свобода". Держава впродовж багатьох років судилася із Фірташем, і зрештою лише у 2023 році добилася остаточної перемоги в багатолітньому судовому процесі, і повернула підприємство під свій контроль.

Спочатку, коли на "Сумихімпром" зайшов новий директор Валерій Захарченко, все виглядало більш, ніж пристойно. Але потім прийшов схематоз, а Валерій Захарченко став "весільним генералом", який перестав впливати на економічну діяльність заводу. Так звана "давальницька схема" - це різновид бартеру, класика з 90-х. Підприємство не має коштів закупити сировину, тому якась стороння компанія надає заводу цю саму сировину, а взамін отримує частину готової продукції заводу (або всю). Сировина для виробництва добрив "Сумихімпромом" це фосфорити, сірка, хлористий калій та аміак. І всю цю сировину для заводу стала постачати лише одна компанія ТОВ "ТД "Укрмінхім".

В чому схематоз? Чим вищі ціни на сировину ти покажеш при постачанні, наприклад, фосфоритів на завод, тим більшу частку кінцевої продукції ти отримаєш. "Укрмінхім" купляє сировину не напряму у виробників, а у цілої мережі європейських компаній. Мережа непроста. За моїми даними її контролює Віталій Логінов, це неформальний радник голови Об’єднаної гірничо-хімічної корпорації, теж державної. Колективу центрального офісу ОГХК Логінова представили як "смотрящого від Офісу Президента". І чим "дорожче" компанії Логінова продадуть сировину "Укрмінхіму", тим менший прибуток заводу і тим більше готових добрив за це буде змушений віддати державний "Сумихімпром".

Ось як це працює на практиці: я вже публікував контракт від 1 серпня цього року, за яким "Укрмінхім" купує у словацької компанії "Z9 impex s.r.o." 15,5 тисяч тонн фосфоритів (Rock Phosphate) за 1,65 млн євро, по 107 євро за тонну. Це сировина для "Сумихімпрому". За цим контрактом, фосфорити мають нібито єгипетське походження. Насправді, єгипетські фосфорити коштують більш як вдвічі дешевше. Ось реальна пропозиція від найбільшого гірничо-хімічного конгломерату Єгипту: фосфорити (Rock Phosphate) по 40-50 дол. США за тонну. Якщо береш два контейнери – це 50 доларів за тонну, якщо більше – можна поторгуватися. Тобто, держпідприємство лише на цьому контракті взули майже на мільйон євро. Логінов, який контролює ці європейські прокладки, пов’язаний з Андрієм Гмиріним, - півтора роки тому він отримав підозру і перебуває у розшуку НАБУ рівно за такі самі схеми на Одеському припортовому заводі в 2020 році.

І тепер вони роблять те саме, і ніяк не хочуть зупинитися. Просто зараз саме за цим контрактом "єгипетські" фосфорити везе до України судно під прапором Сьєрра-Ліоне "Гарун Бей". Воно зафрахтоване тією самою словацькою компанією "Z9 impex s.r.o." і має підтверджену дату заходу на термінал Одеського припортового заводу в порту Південний на 30 серпня – 5 вересня. Іде це судно не з Єгипту, як можна було очікувати, і навіть взагалі не з Африки, а з Близького Сходу, з ліванського порту Триполі (не плутати з Тріполі, столицею Лівії). В Лівані цей порт розташований майже не кордоні із Сирією. Увага, питання: для чого везти "єгипетські" фосфорити до Лівану, а потім до України, якщо у Лівані повно своїх виробників цієї сировини? Відповідь проста: насправді, ці фосфорити мають не єгипетське, а сирійське походження і коштують ще дешевше – близько 30 доларів США за тонну.

Сирія – прямий союзник путінської Росії. Впродовж багатьох років російська армія воює в Сирії на боці диктатора Асада. Це одна із двох країн які засудили операцію ЗСУ в Курській області (другою була північна Корея). Сирія перебуває під санкціями України на 50 років за участь у викраденні нашого зерна і постачанні зброї Росії. Чи може державний завод купляти сирійську сировину? Ні в якому разі! Але ось вона вже пливе до України під виглядом "єгипетських фосфоритів". Пропоную СБУ і НАБУ зустріти "Гарун Бея" в порту Південний 30 серпня з салютом і спецназом. Якщо, цього не зробити, Україну чекає міжнародна ганьба.