Пастка для Путіна

Дехто продовжує говорити про те, що курська операція може виявитися згубною для України, а також, що вона не дала бажаного відтягування ресурсів ворога зі Східного напрямку.

Як би там не було, ми вже відчуваємо позитивні наслідки курської операції, і ніколи не дізнаємося, які були б наслідки, якби ця операція не була розпочата. Можемо лише припускати, що вони були б сумні-подальша втрата територій і тиск з усіх боків спрямований на завершення війни на поганих для нас умовах.

А тепер путін потрапив у пастку, з якої намагається виплутатися. Він більше не контролює ситуаіію одноосібно. Цілком очікувано, що він не знижує, а навпаки, підсилює тиск на східному фронті і зовсім не концентрується на витісненні України з Курщини. Логіка рашистів проста-головне захопити побільше чужої території, а своя все одно рано чи пізно повернеться. Але така позиція може бути помилковою, оскільки воєнний потенціал росії неухильно зменшується і повертати території стане складніше.
Очевидною також є дипломатична поразка росії: росія тепер заперечує можливість будь-яких перемовин, що (як це не парадоксально) є демонстрацією слабкості і розгубленості. Виявилося, що їхня єдина переговорна концепція -  визнання реалій на землі - втрачена, а сво починає характеризуватися розгортанням бойових дій на території самої росії. Путін опинився в комічній ситуації - побіг палити обійстя сусіда, а в самого хата загорілася. Цікаво, як би зараз відреагував путін на пропозицію укласти угоду виходячи з реалій на землі?
Концепція сво виявилася зламаною. Росія не змогла сформулювати нову переговорну позицію, а просто  повністю заперечила можливість переговорів до повернення курських територій, чим дещо знітила її симпатиків на "глобальному півдні".   
Ключ до нашої перемоги - нестандартні рішення і дії. Тільки так можна перемогти ресурсно переважаючого ворога.