Успіх "екстремістів" на виборах у Німеччині: чи варто хвилюватися Україні?

У неділю, 1 вересня, мешканці німецьких регіонів Саксонія й Тюрингія обирали склад місцевих земельних парламентів (ландтагів). В обох землях до трійки лідерів увійшли дві партії, які дотримуються проросійської політики, зокрема виступають проти військової допомоги нашій країні та вимагають дипломатичного розв’язання війни. Це ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (“АдН”) та ультралівий “Альянс Сари Вагенкнехт” (BSW). Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав результати виборів “гіркими”, закликавши партії, які потрапили до ландтагів, не формувати земельні уряди з “АдН”.

У Європейському Союзі відбувається помітний сплеск популярності популістських політичних сил, які часто є скептиками чи й відкритими противниками допомоги Україні. Останні вибори до Європарламенту (6-9 червня 2024 року) додатково засвідчили цю тривожну тенденцію, адже партії правого політичного спектру наростили свою присутність у головному законодавчому органі ЄС. Однак ОПОРА припускала, що загальноєвропейські вибори стануть лише передумовою для посилення позицій ультраправих сил всередині самих країн.

Не чекаючи ще більшого посилення позицій ультраправих, президент Франції Еммануель Макрон одразу після виборів до Європарламенту розпустив власний парламент і через політичні домовленості на позачергових виборах не допустив до влади “Національне об’єднання” Марін Ле Пен. Нині у Франції не без проблем триває процес формування уряду, але ультраправої загрози вдалося уникнути.

Натомість результати місцевих виборів у Німеччині стали ударом для партій, які формують коаліцію в парламенті країни. В Тюрингії Соціал-демократична партія (СДП) канцлера Олафа Шольца отримала 6,1% голосів, тоді як Зелені та Вільна демократична партія (ВДП) не подолали 5%-бар’єр і не потраплять у місцевий ландтаг. Натомість “АдН” отримала найбільшу підтримку в 32,8%, Християнсько-демократичний союз (ХДС) зайняв друге місце із результатом у 23,6%, а третьою фінішувала новостворений лівий “Альянс Сари Вагенкнехт”, набравши 15,7% голосів.

Трохи краща ситуація склалася для коаліційних партій у Саксонії, де СДП має 7,3%, Зелені — 5,1%, а ВДП також не потрапила у ландтаг. Перше місце отримав ХДС із результатом 31,9%, “АдН” має 30,6%, BSW — 11,8%.

Доки “Альтернатива для Німеччини” святкує перемогу, всі інші партії відмовляються формувати з нею коаліцію. “АдН” — занадто токсична партія, офіційно визнана екстремістською в землях, де відбувалися вибори, а її лідера в Тюрингії Бйорна Хьоке суд визнав винним у використанні забороненого нацистського гасла. Прикметно, що речниця МЗС РФ Марія Захарова на останньому брифінгу захищала “АдН”, намагаючись довести, що ця партія не є радикальною.   

Враховуючи складну динаміку і фрагментацію політичного ландшафту, формування нових урядів у Саксонії й Тюрингії може зайняти багато часу. Однак вважається, що формування коаліції не обійдеться без лівих популістів. І тут виникає певний ризик для України, позаяк ультралівий “Альянс Сари Вагенкнехт” вважає підтримку своєї позиції щодо українського питання умовою для створення коаліцій у східних землях Німеччини.

Попри те, що зовнішня політика є прерогативою федерального уряду, під час місцевої виборчої кампанії проросійські партії робили акцент саме на відносинах з іншими державами, зокрема переосмисленні політики Німеччини щодо України. Тепер засновниця BSW Сара Вагенкнехт тисне на потенційних партнерів по коаліції, щоб ті відкинули ідею розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині та перестали посчати зброюУкраїні.

Медіакомпанія DW зазначає, що ультраліві навряд чи доб’ються зміни політики Берліна щодо нашої країни, але очевидно, що їхня позиція активізує дебати з цього приводу. Водночас проросійські сили, цілком імовірно, продовжать розпалювати антиукраїнські настрої в німецькому суспільстві, і це особливо небезпечно у світлі наближення виборів до Бундестагу восени 2025 року.

Нині три партії правлячої коаліції послаблені значним перетіканням голосів до крайніх правих або крайніх лівих. Згідно з результатами останнього опитування, на федеральних виборах Вільна демократична партія (ВДП) не потрапить до Бундестагу, Зелені мають підтримку на рівні 10,5%, а соціал-демократи — 15%. Натомість зростає підтримка “АдН” (нині 19%) та BSW (нині 9,5%), а загальнонаціональним лідером лишається консервативний Християнсько-демократичний союз з підтримкою 31,5%.

Хоча результати місцевих виборів не впливають на зовнішню політику Німеччини, вони можуть стати імпульсом подальшого розвитку ситуації в країні. За всіма прогрозами, правляча коаліція стикнеться з тяжкими викликами.

З іншого боку, не варто переоцінювати успіх популістів на місцевих виборах і відштовхуватись у прогнозах лише від нього. По-перше, кількість виборців у Саксонії й Тюрингії разом становить близько 8% від усієї кількості виборців у країні, що, можливо, не матиме визначального впливу на загальних виборах у 2025 році.

По-друге, як свідчать вибори до Бундестагу 2021 року та вибори в Європейський парламент, проросійські партії проходили насамперед саме за рахунок Саксонії й Тюрингії, де вони мали найбільшу підтримку. Такий політичний ландшафт частково вважають східнонімецькою тенденцією, адже, як зазначає “Європейська правда”, внаслідок тривалого перебування у складі НДР жителі цих регіонів досі зберігають певні сентименти до Росії.

По-третє, популісти здобувають результат, граючи на суспільному невдоволенні, зокрема щодо міграції та зростання рівня злочинності. Утім, рейтинг цих партій не означає, що вони спроможні розв’язувати інші важливі державні питання. Натомість зростання впливу крайніх правих може завдати шкоди найбільшій економіці Європи, відлякуючи інвесторів та кваліфіковану робочу силу, — пише Reuters.

Отже, місцеві вибори в Німеччині можуть бути маркером майбутніх змін, але поки ситуація не виглядає катастрофічною для демократичних сил — час для переоцінки політичного поля та вибудування стратегії ще є. І хоча, схоже, голос Кремля стане в Німеччині гучнішим, проукраїнські настрої все ще домінують, тож цю тенденцію потрібно зберігати.