Прискорення дерегуляційної кампанії у 2024 році

Ще у лютому 2024 року Рада ЄС ухвалила новий план підтримки України – Ukraine Facility, що передбачає надання 50 млрд євро протягом чотирьох років. Експерти наголошують на унікальності цього плану у порівнянні з попередньою фінансовою допомогою. 

Зі свого боку, Україна забовʼязана виконати “домашнє завдання” у вигляді плану реформ – ”Плану України”. Зміст плану включає базові реформи, серед яких – судова та антикорупційні заходи; економічні реформи та секторальний розвиток ключових галузей української економіки. 

Джерело: Ukraine Facility 

Чому “План України” має бути цікавим для бізнесу?

Економічний блок має окрему складову реформ, головним бенефіціаром яких виступають підприємці. 

“Завдання Уряду –  побудувати з бізнесом нову прозору модель співпраці, орієнтовану на потреби бізнесу. Від успіху приватного сектору напряму залежать темпи економічного розвитку України.”

Хоч Ukraine Facility і був ухвалений півроку тому, обговорення його економічної складової активізувалося після публікації матеріалу від медіа The Page про прискорення дерегуляційної кампанії. Крім цього – зменшення адміністративного тиску, реформування БЕБ, зміцнення малого та середнього бізнесу і гармонізація з європейським законодавством. 

Отже, з позитивного – зміна підходу держави до бізнесу. Не сприйняття за замовчуванням бізнес зацікавленим в ухиленні від податків, а орієнтація на співпрацю. 

Однак у повному документі плану реформ уряд не говорить про скасування презумпції винуватості підприємців. Підхід, коли бізнес має доводити свою невинуватість, вимагає великої кількості витрат. Він вкорінений у податкову та митницю, реформування яких має бути на порядку денному першочергово, разом з реформуванням БЕБ. 

Як бізнес виграє від дерегуляції?

Мета регуляторних інструментів – дозволів, ліцензій, сертифікатів – це контроль за якістю та безпечністю продукту, який виробляє бізнес. Однак в Україні існує 1000 регуляцій, що радше уповільнюють ведення бізнесу, аніж захищають споживача. Дерегуляція це про: 

• пришвидшення та спрощення процедури відкриття нового підприємства; 

• зростання продуктивності бізнесу завдяки зменшенню часу на дотримання регуляторних стандартів; 

• зменшення корупційних ризиків. 

Якщо перші два пункти є відносними, адже залежать від спроможностей та розміру бізнесу, то останній тісно повʼязаний з роботою та взаємодією з державними органами. Основних причин є дві:

• застарілі регуляторні інструменти, які не відповідають сучасному правовому полю; 

• критерії для їхнього отримання або ж відмови в отриманні не є чітко прописаними у законодавстві. Наприклад, митні декларації про особисті речі членів екіпажу або ж про походження товару. 

Темпи дерегуляції

Інститут Економічного Лідерства з січня 2023 року, тобто з початку дерегуляційної кампанії, був у складі Міжвідомчої робочої групи з питання дерегуляції при Міністерстві економіки. Кампанія просувалася дещо повільно, і основні позитивні результати були досягнені у галузі охорони довкілля. Через вісім місяців після роботи МРГ скасовано лише 122 інструменти, коли необхідно переглянути більше 1300 документів. Проблемою не завжди була непродуктивність роботи членів МРГ, а повільність державних стейкголлдерів. 

Найбільш складний діалог виявився з Міністерством фінансів щодо інструментів податкової та митниці. Разом із цим за даними CASE: Ukraine зокрема через неефективність цих двох органів та їхню корупційність, держбюджет втрачає 200-250 млрд грн щорічно. Нагадаємо також, що саме Мінфін адвокує Національну стратегію доходів, яка, веде до додаткової згубної фіскалізації. 

Позиція Інституту Економічного Лідерства

Дерегуляційна кампанія має керуватися наступними принципами: 

1. “Чим більше законів, тим більше корупція” – фраза грузинського реформатора та прихильника ідей економічної свободи Кахи Бендукідзе. Хоч і радикально сформульований, принцип стосується саме складності юридичного поля та адміністрування регуляторної системи. Це і сприяє корупції, коли простіше дати хабар, аніж дотримуватися норм. 

2. Необхідно аргументувати не скасування документу, а необхідність його залишити. Саме це гарантує “розчищення” правового поля від рудиментарних та неефективних регуляцій. 

3. Прорахунок витрат підприємців і врахування їхньої думки, а також витрат державного/місцевого бюджету від скасування інструментів. 

У рамках дерегуляційної кампанії ми зосередилися зокрема на прорахунку інструментів, що перебувають у сфері відповідальності податкової. Наведемо приклад. 

В Україні підприємці мають отримувати чотири окремі ліцензії на виробництво, зберігання, роздрібну та оптову торгівлю пальним. Натомість у сусідній Польщі існує єдина ліцензія на всі види внутрішньої торгівлі пальним та на його виробництво. Ліцензії на право зберігання пального немає. Також, якщо є ліцензія на виробництво пального, то ліцензію на торгівлю ним можна не отримувати. 

Згідно з нашими розрахунками, через скасування ліцензії на право зберігання пального для всіх видів бізнесу місцеві бюджети недоотримуватимуть близько 28 млн.грн на рік. Однак ця ліцензія вже була скасована для власників генераторів на час повномасштабного вторгнення, тож аргументи щодо безпеки виглядають сумнівними. А забовʼязувати отримувати ліцензію лише заради бюджетних надходжень також не сприяє ефективності бізнесу. 

Оптимальна сплата за ліцензію на виробництво пального, яка передбачає можливість торгівлі пальним власного виробництва складає 6 000 грн на рік і є вигідною для виробників, які здійснюють оптову торгівлю пальним власного виробництва, адже це зменшує їх витрати на ліцензування на 80%. Однак, якщо виробник пального займається роздрібною торгівлею, то для нього витрати зростуть на 54%. Тож, можливо розглянути варіант уніфікації для субʼєктів господарювання, що займаються оптовою торгівлею. Окрім цього, будь-які рішення мають обговорюватися з бізнесом. Наприклад, щодо їхньої готовності платити більше за ліцензію, яка буде простіша в адмініструванні. 

Це вже не перша дерегуляційна кампанія, яка триває в Україні. Застарілі радянські підходи та інструменти ліквідувалися ще з 90-х років, що допомогло стрімкому зростанню малого та середнього бізнесу. Профільні державні органи можуть чинити опір дерегуляції через консервативність або ж корупційні зацікавлення. Однак відповідальність перед міжнародними партнерами та вимоги війни, які не дають право на помилку та вимагають швидкості у прийнятті рішень, є вагомим аргументом для регуляторної гільйотини.