Яка ціна свободи для військовослужбовців, скалічених в Оленівському бараку?

За понад два роки з дня тератку в Оленівці, який став показовою масовою стратою військовополонених, ми досі не знаємо причини, чому це сталося, і за яким принципом росіяни обирали людей для переселення до ангару промислової зони. 

Саме після 29 липня 2022 року стало зрозуміло, що таке полон і що ніхто не несе відповідальності за життя військовополонених з Азовсталі. Всю першу добу після трагедії в Оленівці, ми чекали на коментарі президента України з поясненнями, що відбувається, що робити родинам постраждалих, куди звертатися? А вийшло так, що відкриття зернової угоди було медійно важливішим.

30 липня 2022 року рф опубліковує списки загиблих і поранених. Єдиний коментар від представників української сторони: “Це ІПСО, не вірте ніяким спискам”. Вже через тиждень до України було передано тіла двох вбитих під час теракту, але через халатність відповідальних осіб про це ніхто довгий час не знав. Пізніше в жовтні 2022 року передають тіла інших підірваних в ангарі. Родин продовжують запевняти не вірити російським спискам.

Цікаві події відбувалися у Верховній Раді після теракту в Оленівці. 2 серпня 2022 року було зареєстровано проєкт постанови №7627 “Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу, Європейської Ради, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, парламентів та урядів держав-членів НАТО, МКЧХ, Незалежної міжнародної медичної гуманітарної організації “Лікарі без кордонів” щодо засудження факту масової страти українських військовополонених державою-агресором в Оленівці 29 липня 2022 року”. З першого разу дану постанову не вдалося включити в порядок денний через недостатню кількість голосів народних депутатів України. За проєкт постанови проголосували лише 30 серпня 2022 року, але у висновку зазначили: із абзацу 12 вилучити наступне словосполучення (які виступали гарантами життя та здоров'я українських військовополонених). Ось саме цей абзац, з якого було вказано видалити уточнення: “Заклик адресований до ООН та МКЧХ, які виступали гарантами життя та здоров'я українських військовополонених, негайно відреагувати на терористичний акт та направити представників ООН та МКЧХ в смт Оленівка для інспекційної місії”. 

Тобто виходить, що ще в серпні 2022 року влада визнала, що ні ООН, ні МКЧХ не виступали гарантами збереження життя оборонців Маріуполя, які виходили в полон з Азовсталі. 

Хто ж тоді був гарантом “гуманного ставлення” до полонених та хто обіцяв їм швидке повернення додому? Питання залишаються відкритими до сьогодні. Після виведення в полон Маріупольського гарнізону до табору Оленівки приїздила делегація МКЧХ разом з українським депутатом Ковальовим. Як ця людина потрапила на окуповану територію? Чому це було лише один раз? На зафіксованих відеокадрах делегація з української сторони, яка приїхала на територію Оленівки разом з представниками МКЧХ, каже військовополоненим: “Бачите як, ніхто вас не залишив хлопці”, “Президент робить все, щоб ви якомога скоріше вийшли звідси, вас ніхто не покинув на призволяще”. Через два місяці стався теракт в Оленівці, підірвали 193 військовополонених. Близько 50 загинуло, інші отримали поранення різного ступеня важкості. І сьогодні ГО “Спільнота Оленівки” хоче особисто запитати президента Володимира Зеленського: “Що хоче російська сторона за обмін військовополонених, скалічених внаслідок підриву бараку в Оленівці?! Яка ціна свободи для людей з інвалідністю?!” 

Пропозиція ГО ”Спільнота Оленівки” досі не отримала відповіді на офіційні звернення про спільну пресконференцію з Володимиром Зеленський, Дмитром Усовим, Денисом Прокопенко, Олександром Ковальовим та Кирилом Будановим. Жоден з них не надав відповіді на наш лист.

Наші вимоги є простими: сісти за круглий стіл разом з президентом України та усіма учасниками перемовної групи, які виводили в полон військовослужбовців з Азовсталі. Озвучені принципи повернення людей з полону не працюють, поранені з часів Азовсталі – в полоні, важкопоранені під час теракту в Оленівці – в полоні. Країна має показати, що не покинула своїх людей, тим паче тих, кого відвели на сплановану страту.