Наповнення держбюджету та лотереї – взаємозв’язок має стати міцнішим
Цього року уряд вчасно вніс до парламенту проект державного бюджету на наступний, 2025, рік. Традиційно, як і попередні двадцять з гаком років поспіль, проект держбюджету-2025 подано із дефіцитом, перекривати який планується зовнішніми та внутрішніми запозиченнями, девальвацією гривні та підвищенням податкового навантаження. І також, на жаль, традиційно, в уряді «не помітили» можливостей ані для секвестру непрофільних для воєнного часу видатків, ані додаткових джерел фінансування. Натомість, у Мінфіні, що готував остаточну редакцію поданого проекту, обмежились скороченням вкрай необхідних потреб соціальної сфери та «заморожуванням» розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.
Щодо секвестру непрофільних видатків, то про це переговорено в експертному середовищі за майже три років війни вже досить багато і сенсу повторювати навіть базові речі немає: всі і так бачать фантастичні обсяги озеленення міст, особливо прифронтових, ремонти доріг, мостів, адмінбудівель тощо, які вже іноді роблять чи не по третьому разу.
А ось щодо пошуків додаткових джерел фінансування, то одним з них є сфера азартних ігор, яка вже додає до бюджету більше 10 млрд грн податкових надходжень на рік і це ще не крайня межа. Проте, як не дивно, попри надмірну увагу ЗМІ та громадськості до гемблінгу та його оподаткування, поза шпальтами залишається робота лотерей, а «під мікроскопом» продовжують розглядати лише ліцензованих організаторів азартних ігор. Та що там ЗМІ, і у профільному Комітеті ВРУ і в ТСК з питань податків про лотереї - завжди була тиша, немов би їх і не існує взагалі.
Декілька днів тому ми з народним депутатом Сергієм Соболєвим якраз і обговорювали питання необхідності внесення змін до чинного законодавства, з метою усунути досить фантастичну чинну ситуацію, коли лотереї… не вважаються азартними іграми і їхнє оподаткування відбувається за особливими правилами, що надає можливість операторам лотерей вести унікально прибуткову господарську діяльність. І це ще не все. Якби не діяльність Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке ще навесні поточного року викрило нелегальну діяльність у сфері гемблінгу кількох службових осіб відомих компаній-операторів державних лотерей, а вже влітку ініціювало перед Державною службою спецзв’язку та захисту інформації України та Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій блокування доступу до двох сайтів операторів лотерей, то прихована діяльність лотерейників щодо імітації азартних ігор та їхнє заробляння на цьому навряд чи стало відомим широкому загалу. Як зазначили в БЕБ, на базі своїх сайтів лотерейники незаконно організували й проводили азартні ігри та букмекерську діяльність у мережі Інтернет. Зрозуміло, що жодних ліцензій на проведення діяльності з організації азартних ігор у мережі Інтернет чи букмекерської діяльності вони не мали.
Тож повертаючись до держбюджету та його наповнення варто зазначити, що варто було б народним обранцям не розраховувати лише роботу правоохоронців з припинення нелегальної діяльності, а створити так умови (через ухвалення відповідних законодавчих актів), щоб лотерейники мали можливість займатись азартними іграми, спираючись на правові підстави і… сплачували податки як і всі інші ліцензовані організатори гемблінгу. Визнання лотерей азартним іграми та переведення їх на загальні рейки оподаткування цієї сфери цілком справедливо й відповідає міжнародним стандартам. Від подібних законодавчих змін виграють і споживачі і держава. Правоохоронці зможуть зосередитись на вирішення більш важливих проблем, а бюджетний Комітет ВРУ зосередиться на пошукові інших джерел надходжень до державної скарбниці.
