Боротьба з ворожою пропагандою – необхідна частина оборони України

З часів античності інформаційна складова є частиною будь-якої війни. Століття за століттям удосконалювались методи ведення пропагандистської роботи, а поширення монотеїзму в Європі привнесло в ці методи й ґрунтовну релігійну складову. Але все це давно залишилось в минулому і з розвитком гуманітарних ідей та їх впливом на формування правових норм використання релігії для виправдовування війни є наразі неприпустимим для більшості цивілізованих держав світу.
Сучасні європейські (й не лише європейські) країни вже давно вийшли із Середньовіччя та вкрай негативно ставляться до розпалювання міжрелігійної та міжконфесійної ворожнечі. Це напряму заборонено на законодавчому рівні і подібна діяльність вважається відверто кримінальною.
Проте сучасній росії на це байдуже. Її політичне керівництво навпаки, створює спеціалізовані державні інституції, завданням яких є пропаганда ідей нетерпимості, притаманних хіба що ідеологам німецького нацизму та італійського фашизму ще й з «православним забарвленням».
Так, Російська асоціація центрів з вивчення релігій і сект (далі – РАЦИРС) у тісній співпраці з російською православною церквою (РПЦ) просуває нацистські наративи та активно підтримує націоналістичні настрої, виправдовуючи агресивну політику росії щодо України. Задовго до початку повномасштабного вторгнення саме РАЦИРС розгорнула масштабну кампанію з поширення таких антиукраїнських наративів, які повинні були у стороннього спостерігача сформувати імідж України як «секти на рівні держави», «терористичної країни» та «нацистської країн». Ця риторика стала потужним інструментом виправдовування російської агресії проти України, яка нібито «потребує порятунку».
Діяльність РАЦИРС, як інструмента російської державної пропаганди з релігійним підтекстом ретельно дослідили автори фільму «Вплив» («The Impact», США, 2024). Як відзначається у огляді фільму від EU Reporter, саме РАЦИРС та РПЦ, — це дві головні колони, на яких тримається російська пропагандистська машина дезінформації та розпалювання ворожнечі.
Пропагандистська риторика, яку використовують ці організації, створила та підтримує ілюзію «місії» з «визволення» України від «культового впливу» та запровадження «виправданої денацифікації». Це не просто слова, це ідеологічна зброя яка вбиває та понівічує свідомість людей. Так, війна росії проти України має ідеологічну базу. Базу, яку росіяни самі для себе створили, щоб виправдати воєнні злочини та геноцид цивільного населення. Третього Риму, як вже всім зрозуміло, в путіна не вийшло побудувати в рф, тож наразі є спроба одразу перейти до формування «четвертого рейху». А для цього потрібна «маленька» переможна війна. Тож необхідно визнати, що Україна зараз захищає не лише свою територіальну цілісність, але й демократичні цінності всього світу від агресії, яку можна охарактеризувати як спробу створення «четвертого рейху» під керівництвом путіна. Як це відбувається можна побачити у фільмі «Вплив». Англійською його можна подивитися тут: The Impact, а українською – тут: Вплив