Скільки можна пити щодня, щоб не стати «хроніком»?

Точну відповідь на це питання ми знайшли із досвідченим лікарем-психіатром Владиславом Совою. 

У новому випуску ютуб каналу ЗДОРОВ’Я LIVE лікар-психіатр Владислав Сова кваліфіковано розповів про багато нюансів алкогольної залежності – від її причин до наслідків. Про те, як виникає ця залежність, які ознаки варто помічати на ранніх етапах, і як сучасні методи лікування допомагають впоратися з цією проблемою. А також пояснив, чому алкоголізм — це не просто шкідлива звичка, а серйозне захворювання, яке вимагає професійного підходу та підтримки.

Почали ми наше спілкування з лікарем із цікавих бліц-питань.

Чи існує безпечна доза алкоголю, після вживання якої регулярно Ви точно не отримаєте алкогольну залежність?

Ні.

Чи існує вік, коли найчастіше розвивається алкогольна залежність?

Раніше існував, зараз ні. За радянських часів це було 30+ років, в останні 15-20 років алкоголізм може розвиватися у будь-якої соціальної групи у будь-якому віці.

Чи можна успадкувати схильність до алкоголізму?

Ні. Успадковуються хворобливі риси характеру, які при декомпенсації можуть призвести до розвитку залежності від алкоголю або до інших залежностей.

Чи є різниця між побутовим пияцтвом і алкоголізмом?

По факту це є одне й те саме. Якщо ми беремо усереднену людину, яка  зловживає щоденно алкоголем («кожен робочий день з понеділка 100-150 грам, у п’ятницю – 500»), а потім з початку нового тижня все по новій – значить у нього є залежність від алкоголю.

Надзвичайно важливе питання – алкоголь і діти/підлітки. Як зазначив лікар, починаючи з початку 2000-х діти в Україні вживають алкоголь з 12-13 років, а деякі з цього віку починають й зловживати ним.

Він надав поради батькам про те, що треба робити для уникнення таких проблем у родині. По-перше, потрібно приділяти якісну увагу своїй дитині, регулярне спілкуватися з нею віч-на-віч, або у колі сім’ї. Треба знати, чим дитина живе, що її цікавить. І за необхідності треба відверто пояснювати - чому вживати алкоголь у дитячому віці особливо небезпечно і які можуть бути від цього негативні наслідки.

Звичайно, нас цікавило  - як 2,5 роки повномасштабної війни вплинули на збільшення вживання алкоголю і на ріст хворих на алкогольну залежність. «За перший рік війни збільшилась кількість цивільних, які зловживали алкоголем. Вона збільшилась по експоненті – образно кажучи, на 1000%. Що стосується військових, там теж багато хто вживає алкоголь, щоб пережити стресові ситуації. Для війни це зрозуміло явище».

Також ми з’ясували - чому в Україні не працюють програми з лікування анонімних алкоголіків та залежних, які дуже розповсюджені на Заході. З’ясувалося, що у США або в Європі людині не соромно казати про те, що вона лікується від залежності. Там людина при влаштуванні на роботу (зрозуміло, що не на будь-яку, але у більшості випадків) може повідомити, що вона страждає на алкогольну залежність, лікується за програмою анонімних алкоголіків, й у цій програмі має такі-то здобутки. Й це піде людині на користь. А у нас, якщо людина при влаштуванні на роботу відверто скаже, що вона страждає від алкогольної залежності, то… наслідки Ви розумієте.

Підводячи підсумки - зараз у сфері лікування від алкогольної залежності, на жаль, працюють принципи «Дикого поля». І велику частину таких центрів можна просто зараз узяти і закрити – там немає достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів, які можуть якісно надавати послуги. Проте ці центри зробили собі красиву рекламу, обіцяють пацієнтам золоті гори – а замість якісного лікування просто роблять якісь процедури «для галочки».

Тому ключове: якщо людина сама усвідомить, що їй алкоголь шкодить, готова змінюватися і взяти на себе відповідальність за звільнення від хвороби,  у цієї людини за допомогою кваліфікованого спеціаліста будуть дуже високі шанси вилікуватися.