Новий керівник БЕБ: чи побачимо реальні зміни?

Кабінет Міністрів нарешті взявся за вибір нового очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) після півторарічної паузи. Враховуючи склад комісії, який затвердив уряд, очікується, що вирішальний голос у процесі відбору нового директора БЕБ матимуть міжнародні експерти з питань доброчесності та боротьби з корупцією. 

Нагадаю лишень, що попередній директор, Вадим Мельник, був звільнений через низку гучних скандалів та невдоволення роботою бюро. Тепер відбором займатиметься комісія з шістьох членів, троє з яких юридичні науковців з України. Інші троє - іноземців. Однак залишається питання: чи стане новий відбір ефективнішим за попередній?

Раніше іноземні фахівці вже надавали підтримку у спробах реформувати БЕБ, однак зміни так і не принесли очікуваних результатів. Бюро постійно перебуває в епіцентрі скандалів через блокування роботи бізнесу. Справа в тому, що значна частина співробітників БЕБ — це колишні податківці, які досі працюють за старими методами. Воно блокують бізнес, від чого той припиняє виплачувати зарплату та податки, що негативно відбивається на економіці України. Тобто, замість того, щоб покарати винних, але втримати підприємства на плаву, БЕБ паралізує роботу бізнесу.

Справа Олександра Ткачука — показник проблем у БЕБ

Одним із найбільш токсичних прикладів нинішнього керівництва БЕБ є Олександр Ткачук, начальник підрозділу детективів. Він уже тривалий час перебуває в епіцентрі серйозних скандалів, але продовжує обіймати свою посаду без жодних наслідків. Його історія — це яскравий приклад того, чому реформування БЕБ є критично важливим.

У липні 2024 року Ткачук став учасником жахливої дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої молода дівчина втратила обидві ноги. За даними ЗМІ, він перебував за кермом автомобіля, який був зареєстрований на офшорні компанії. Саме це викликає багато запитань до його доброчесності та джерел походження майна. Що ще більше обурює, справа досі не потрапила до суду, і виглядає так, що слідство навмисно затягується. Це дає підстави вважати, що на Ткачука можуть тиснути неформальні зв’язки у владі, що дозволяє йому уникати відповідальності за свої дії.

Проте цей інцидент не є єдиним у його кар’єрі. До цього Ткачук неодноразово звинувачувався у втручанні в діяльність детективів, що перебували під його керівництвом. Один із гучних випадків стосується розслідування щодо контрафактної продукції Львівської тютюнової фабрики. За інформацією з відкритих джерел, детективи намагалися довести наявність нелегальної продукції на підприємстві, проте Ткачук нібито свідомо заблокував розслідування, що викликало серйозні обурення серед його підлеглих. 

Антикорупційні активісти неодноразово піднімали питання про недотримання Ткачуком кваліфікаційних вимог для обіймання такої високої посади. За інформацією з різних джерел, його кандидатура була сумнівною з самого початку, однак він все одно отримав ключову позицію в БЕБ. Ця ситуація обурила не лише громадськість, а й міжнародні інституції, які підтримують антикорупційні реформи в Україні. Незважаючи на це, Ткачук продовжує працювати, що є яскравим свідченням відсутності належної відповідальності та контролю в органах БЕБ.

Безкарність і токсичність БЕБ

Факти, пов'язані з Ткачуком, свідчать про набагато глибшу проблему всередині Бюро економічної безпеки. Відсутність відповідальності за порушення, ігнорування правопорушень та приховування фактів корупції створюють сприятливі умови для подальшого зловживання службовим становищем. Працівники БЕБ часто керуються особистими або політичними мотивами, а структура бюро залишається абсолютно непрозорою і фактично керованою згори «вручну».

Численні скандали, пов’язані з БЕБ, демонструють, що структура не виконує своєї основної функції — захисту економічної безпеки країни. Натомість бюро часто використовують як інструмент для тиску на бізнес, вимагання хабарів і прикриття корупційних схем. Це руйнує довіру до органів влади та створює серйозні перешкоди для розвитку української економіки, особливо в умовах війни, коли кожен бізнес повинен працювати стабільно й надавати підтримку державі.

Що далі?

Перезавантаження БЕБ — це не просто черговий етап реформи, а нагальна необхідність. Кабмін має врахувати всі попередні помилки, а громадськість повинна активніше чинити тиск на владу. Суспільство не може дозволити, щоб орган, який має захищати економіку, став інструментом для зловживань і політичних ігор.

Відбір нового керівника БЕБ має стати першим кроком на шляху до повного перезавантаження цієї структури. Проте без належного контролю, без прозорих процедур і без справжнього бажання реформувати систему, всі зусилля можуть виявитися марними. Тільки громадський тиск і вимога справедливості зможуть змусити БЕБ перетворитися на цивілізований орган, який буде боротися з економічними злочинами, а не займатися зведенням рахунків із бізнесом і поборами.