Толерантності до корупції

Я б хотів розслабитись настільки, щоб зануритись у кіно типу "Неймовірна доля Амелі Пулен". Але потрібно омиватись жахіттями Крупи. Це набагато більше впливає на світ, який ми залишимо нашим дітям.

Мені здається що вже зараз можна підбивати ітогі хмельницького скандалу з $6 мільйонами хабарів мсечки від ухилянтів і 50 прокурорами-інвалідами. На жаль, результати не втішні.

Народний гнів каналізовано в кілька мемів, за якими прийдуть нові меми.

Мсечку обілетять, але не порвуть. Рано чи пізно їй знизять заставу щоб могла вийти як Князєв і донести необхідну суму аргументів для подальшого розвалу справи.

Прокурорів довго перевірятимуть, можливо перетасують по посадам, але ніхто піздов за ліві інвалідності не отримає (начальника ж облпрокуратури звільнили вже з посади, що вам ще треба, халдєі?).

В інших органах типу поліції і адміністрації навіть не перевірятимуть своїх інвалідів (нєнуашо, про них же Бутусов не написав, значить все норм). В інших регіонах ініціативно не почнуть вскривати гнойники, бо хто ж підніме руку на кума?

Ну і головне. Ніхто не почне відкривати тисячі справ проти ухилянтів з гросбуха Крупи, в який вона заносила хто і скільки платив. Бо це загрожуватиме головній скрєпі Малороссії – толерантності до корупції, мовчазній угоді між владою і електоратом про жорсткий призив в армію, але зі збереженням кас, де можна відкупитись.

А жаль. Бо саме ці тисячі справ проти тих хто дає хабар стали б офігенним сигналом людям про те, який модус не толерується. Що саме це є неправильним і незаконним в Україні.