Освіта в умовах війни: безпека та якість

Хочу поділитися своїми думками після відвідування семінару-зустрічі, організованого Всеукраїнською асоціацією (дісайд) обʼєднаних територіальних громад та Міністерством освіти та науки України.

Справді, перед освітянами та органами місцевого самоврядування стоїть нетривіальне завдання забезпечити освітній процес та зберегти належну якість освіти у складних обставинах: під час повітряних тривог, під загрозою безпосередніх ударів по освітніх закладах, за умов постійного відключення електрики… Останній чинник до того ж фактично унеможливлює стабільну дистанційну освіту через перебої з електропостачанням.

З огляду на великий досвід, накопичений “Добробатом” щодо реконструкції закладів середньої освіти та дошкільних дитячих установ, напрошуються очевидні висновки. І перший з них: слід усім зосередитися на розбудові укриттів. На сьогодні близько 80 відсотків шкіл так чи інакше забезпечені сховищами. Проте ця цифра, що досить солідно виглядає на папері, означає лише те, що майже 2 тисячі закладів середньої освіти взагалі не мають укриттів, а до того ж величезна кількість шкіл на сьогодні змушена користуватися спільними сховищами.

Переважна частина з них – це укриття не найкращого рівня. І ідеї, що були закладені у процесі повернення дітей до офлайн-навчання, реалізувати за таких умов практично неможливо. Але навіть побудова достатньої кількості сховищ, яка сформує безпековий простір, сама по собі не вирішить повністю проблеми якісних освітніх послуг.

Тому висновок другий: шкільне сховище повинно стати не лише безпековим, а безпеково-освітнім та високотехнологічним простором. Йдеться про створення не лише елементарних санітарних та побутових умов, а й про перетворення укриттів на інноваційні майданчики з високотехнологічними рішеннями, які забезпечать продовження освітнього процесу. Саме такими принципами і керується громадська організація “Добробат” в рамках програми “Добробат ОСВІТА”. Наше завдання – перетворення кожного укриття на простір, в якому учні мали б можливість використовувати вимушене й часом досить тривале перебування в сховищах для повноцінного навчання.

Це передбачає забезпечення шкільних укриттів швидкісним інтернетом, інноваційними електронними освітніми ресурсами, які дозволять учням працювати максимально тривалий час автономно, зі збереженням даних, а також нададуть можливість вчителям безперешкодно продовжувати розпочате на уроці. Також, безумовно, важливе й забезпечення цих приміщень мінімально необхідною кількістю меблів. Ситуація, коли діти вдесятьох пишуть за однією партою в укриттях та сидять на лавках, мала б піти у минуле.

А звідси третій висновок: у побудові або реконструкції сховищ потрібен комплексний підхід, який враховує безпековий та освітній компонент. Місцева влада, міжнародні партнери, благодійні фонди, волонтерські організації тощо мають тримати в центрі уваги необхідність забезпечення в укриттях наявності сучасного програмного забезпечення та освітнього контенту, який перетворить їх на повноцінні освітні простори. 

Добробат і надалі рухатиметься в цьому напрямку й з радістю ділитиметься своїм досвідом, а також готовий очолити коаліцію за трансформацію освіти. Наша мета – вивести її на рівень, який забезпечить подолання накопичених освітніх втрат та не допустить формування нових прогалин. Україна має напрацювати власний унікальний досвід збереження високої якості освіти в умовах постійного повітряного терору, влаштованого країною-агресором.