Відповідальність за браковані міни на фронті - лежить на Міноборони

Пункт плану стійкості «Зброя». Якщо на фронті НЕ вибухає боєприпас (наприклад, міна калібру 120 мм), відповідальність за це лежить на Міністерстві оборони. 

НЕ на віськових і НЕ на Агенції оборонних закупівель (АОЗ – на  Міноборони. 

Якщо точніше – на воєнпредах (війьскових представниках), які підпорядковуються Головному управлінню технічного оцінювання та контролю якості озброєння та військової техніки МО. 

Це управління підпорядковується безпосередньо Міністру оборони, який “забезпечує гарантії незалежності останнього (як органу … , що здійснює функції з державного гарантування якості)”. (див. п.4)

Саме воєнпреди Міноборони перевіряють якість кожної партії боєприпасів. 

Без їх позитивного висновку АОЗ не прийме жодної партії товару. (пп.2 п.8 та пп.2,4,6 п.9)

Більше того, воєнпреди Міноборони детально вивчають спроможність виробника виготовити боєприпаси відповідної якості та кількості. 

Без їх позитивного висновку АОЗ НЕ підписує жодного контракту. (пп.1 п.8)

Так само без позитивного висновку воєнпредів Міноборони військова частина не прийме жодного боєприпасу. 

Військові можуть оцінити виключно їх зовнішній огляд (цілісність, упаковка і т.д.). 

В такому процесі є логіка, адже ані АОЗ, ані військові не мають можливості перевірити якість боєприпасу. 

Для цього щонайменше треба 1) контролювати процес його виробництва, 2) провести перевірку кожної партії, 3) мати відповідні спроможності і компетенції. 

Підсумовуючи – контроль якості поставленого в ЗСУ боєприпасу повною мірою лежить на Міністерстві оборони. 

Застереження: описана процедура стосується боєприпасів, виготовлених в Україні (по імпорту - процедура інша). 

Все це я написав, бо кілька впливових військових журналістів (включно з Юрій Бутусов) пишуть, що ЗСУ бʼються критично неякісними мінами (калібру 120 мм). 

За твердженням журналістів, ці міни з підприємств Укроборонпрому не вибухають – на 10 пострілів лише 1 розрив або навіть не вилітають з міномету.

Наразі від Міністерства оборони немає публічної реакції або пояснення, що робиться для усунення проблеми і в яких вона масштабах. 

Якщо це правда, то потрібно терміново зʼясувати як мінімум обсяг проблеми. 

Йдеться про сотні мін чи десятки тисяч? Про одну, дві, чи більше бракованих партіїі? Про міни від одного виробника чи різних?

І зʼясовувати це потрібно негайно! Якщо проблема з боєприпасами є, то через неї щодня гинуть військові. 

Гине багато, бо 120-ти міліметровий міномет – один з основних захистів піхоти.

А ще цей пост мав би мотивувати відповідальних осіб негайно зайнятися проблемою, замість того щоб вигадувати, на кого б згодом перекласти відповідальність. 

Ми ж в ЦПК плануємо звернутися з запитами у відповідні державні інституції.