“Ми маємо турбуватися, як зберегти себе” - Наріман Джелял у Берліні

Дощ та сірість - здається, що Берлін не радий в цей день нікому. Нікому, окрім Нарімана Джеляла. Це https://www.cemaat.media/ua/article/mi-maiemo-turbuvatisya-yak-zberegti-sebe---nariman-dzhelyal-u-berlini перший візит заступника голови Меджлісу до німецької столиці після того, як влітку Джеляла за обміном звільнили з російської вʼязниці. 

Ввечері у Бундестазі на нього чекають десятки людей: німецькі журналісти, політики та активісти, представники української діаспори та дипломати. У темному гольфі та піджаку, зі стриманою усмішкою Наріман Джелял заходить до фойє. Його вітають посол України в Німеччині Олексій Макеєв та депутати німецької партії, за ініціативи якої і організована зустріч із кримцем. Серед них і Ульріх Лехте, одна з помітних фігур Вільної демократичної партії. Саме Лехте кілька місяців тому закликав своїх колег надати Україні зброю для застосування її по Росії - і отримав порцію хейту не тільки від країни-агресорки, а й від колег по коаліції. 

https://www.cemaat.media/ua/article/mi-maiemo-turbuvatisya-yak-zberegti-sebe---nariman-dzhelyal-u-berlini “Не шукайте простих рішень, а шукайте справедливих рішень!” -,  ФОТО І ВІДЕО СТАТТІ ЗА ПОСИЛАННЯМ НА НАШОМУ САЙТІ

Утиски свободи слова та преси в окупованому Криму - центральна тема зустрічі. У Джеляла за плечима не лише три роки російського полону, а й багаторічний журналістський досвід - тож кращого спікера з цієї теми не знайти. Поруч з ним Вікторія Савчук - головна організаторка події, багатолітня захисниця кримських татар у Німеччині. 

“Моя мрія здійснилась. Наріман вільний і він тут!”, - емоційно ділиться Вікторія з усіма присутніми. 

Сам Наріман починає з простих історій, в які німцям навіть важко повірити. Про арешти за українські символи та пісні, мовчазність мешканців півострову через страх перед окупантами (що пропагується як лояльність), про надуманні звинувачення у тероризмі та жахливі катування бранців електричним струмом. 

Журналіст Tagespost тягнеться до мікрофону із запитанням про статистику репресій. Джелял відповідає: 

“За даними правозахисних організацій тільки ті, про кого нам відомо - 218 бранців з Криму всього, серед них 132 вʼязнів - це кримські татари, тобто представників корінного народу більше половини!”. 

Далі політик наводить інші цифри: 

“Усього з Криму після 2022 року через російську мобілізацію та репресії виїхали 20-25 тисяч громадян України, з них приблизно 10-15 тисяч - це кримські татари… Ніхто не відшкодує нам того, що ми могли б зробити в Криму при нормальній ситуації: по-перше через окупацію, а далі через велику війну”.  

До мікрофону підходить відомий у Німеччині тюрколог та дослідник Криму Місте Хотопп-Ріке. Вони з Джелялом добрі друзі: познайомилися ще 20 років тому у Бахчисараї, де німець був у довгому відрядженні. Нині його цікавить ситуація з політичними органами кримців: Меджлісом та Курултаєм кримськотатарського народу. Наріман Джелял визнає всю складність ситуації та каже, що Меджліс працює у фрагментованому стані. Адже, за його словами, на вільній території України працює лише 6 членів Меджлісу. Решта - у Криму, і їм вкрай важко через те, що в Росії Меджліс визнано екстремістською організацією. Тому фактично неможливе і переобрання парламенту кримців, Курултаю. А отже, корінному народу просто заборонено займатись політикою. 

“Політична та активістська енергія кримських татар у Криму переходить у культурний простір. І тут ми багато в чому здобуваємо”, - зазначає Джелял.

Дістається від заступника голови Меджлісу і українському уряду. Адже Кабмін вже довгий час не підписує положення про визнання Меджлісу. Таким чином, каже Джелял, уряд не виконує закон України “Про корінні народи”. 

“Чомусь в Україні дехто все ще вважає, що проблема Меджлісу - це щось просто локальне, але ми показуємо, що позиція кримських татар тільки посилить Україну.”, - каже Джелял.

Вже після зустрічі кореспондентам СЕМААТ випала нагода поспілкуватись з Наріманом-ага особисто - у неформальній атмосфері, разом з іншими представниками кримськотатарської діаспори. Італійській ресторан неподалік Бундестагу обрали для вечері випадково і так само випадково зустріли там одного з найпалкіших прихильників України в німецькій політиці - депутата Бундестагу від ХДС/ХСС Родеріха Кізеветтера. Саме він закликав канцлера Шольца надати українцям максимальну військову допомогу, включно з Таурусами. Його колегу по фракції Фрідріха Мерце називають наймовірнішим наступним очільником німецького уряду. Кізеветтер привітав Джеляла із звільненням. Кримськотатарський та німецький політики дружньо обмінялися контактами та домовилися про зустріч найближчим часом.

Вже тут, у ресторані мені вдалося поставити Джелялу запитання, яке нині бентежить усіх кримських татар: до чого нам готуватись, якщо Крим на довгі роки буде залишений Росії? 

Втомлено, але виважено політик відповів: 

“Завдання кримських татар не змінюються останні кілька десятиліть…Ми маємо турбуватися про те, як зберегти себе в різних обставинах, зокрема й в окупації…”

“Не забувайте про цінності та принципи, які відстоював та відстоює наш національний рух - і за часів Гаспринського, і за часів Челебіджіхана, і за часів після депортації… Для нас нічого не змінилось, і ми маємо рухатися далі попри всі важкі обставини”. 

Еміль Ібрагімов

‍