Про мобілізацію 18-річних

Ідея мобілізації до війська молодих і спритних, з метою мати більше шансів отримати перемогу у війні, з абстрактної точки зору незаперечна. 20-річні воюють краще. Питання начебто закрите.

Але ж ми живемо не в абстрактному світі чистої логіки, а в конкретній життєвій ситуації - ось ми зараз з вами живемо в Україні, яка відбивається від агресії москалів, має президентом пана Зеленського, а в союзниках чи точніше партнерах - сьогоднішні США і Великобританію, на чолі яких зовсім не Рузвельт з Черчиллем.

Так от, справжнє питання, яке потребує тут відповіді, звучить наступним чином: чи потрібно Україні сьогодні прийняти закон про обовʼязкову мобілізацію до війська з 18 років?

Скажу відразу, моя відповідь на це питання негативна.

У мене є два заперечення. Якщо перше - світоглядно-ідеалістичне, то друге заперечення - суто прагматичне.

ПЕРШЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ, світоглядне або ідеологічне.

Про який примусовий призов до війська в будь-якому віці може йти мова в суспільстві, яке заявляє, що найбільше цінує свободу?

Якщо ми поважаємо право людини на свободу вибору, то не можемо просто так прийти і заявити їй в 18, 21 чи 25 років, що, самим фактом народження в цій державі, вона отримала зобовʼязання йти на війну (в армію) і захищати цю державу, а інакше буде покарана тюремним увʼязненням. Це як у церковників поняття гріху: ти по природі своїй людській вже грішний, а тому винен їм трішечки грошенят. Зручно, прибутково, але для нас безглуздо.

Кожна по справжньому вільна людина має право послати свою державу з такою вимогою куди подалі. Але так буде в майбутній по справжньому вільній Україні, проєкт якої я розробляю. Там захист країни буде обовʼязком її громадян. Вони в обмін на це отримають справжню владу в державі та право розпоряджатися її багатствами. Інші жителі, які не бажають захищати державу, будуть мати статус резидента України, мати право захисту свого життя і власності, але при цьому будуть сплачувати додаткові податки і не будуть мати права приймати участь в управлінні державою. Про це читайте в Маніфесті партії громадян.

ДРУГЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ є чисто прагматичним.

Що вирішить закон про мобілізацію в Україні з 18 років, коли поточна влада не здатна провести мобілізацію 25-річних?

Який сенс вимагати у народу України віддати на війну своїх 18-річних, коли він, цей нарід, відмовляє своїй владі у мобілізації 25+?

Мобілізація наразі провалена, бо українська влада проявляє свою повну інтелектуальну та моральну неспроможність. Закриті кордони, корумповані ТЦК і ганебна бусифікація - це все на що вони здатні.

Мобілізація продовжує сипатися та посилюється лавиною СЗЧшників також з причини радянського духу та методів роботи переважної кількості вищих та старших командирів ЗСУ.

Ці причини очевидні. Про це вже всі писали і говорили. Який результат? Ніякого. Ця влада закрита. Їм своє робити.

Якщо нам пощастить на виборах змінити верховних керманичів на притомних людей, тоді ми зможемо не тільки укомплектувати піхоту, але й прибрати головну причину її сьогоднішнього дефіциту на передовій - неадекватність вищих і старших командирів Сил оборони.

Дайте війську гідного Головнокомандуючого, проведіть необхідні зміни в армії, забезпечте належну оплату ратної праці, медичний та соціальний захист воїнів, створіть нарешті прозору і зрозумілу систему одержання державних нагород та отримання фінансової винагороди за кожного знищеного окупанта і спалену техніку, і ви отримаєте належне поповнення армії воїнами 25+, що для поточної війни може бути достатнім.

І це заклик не до цієї влади. З ними вже все зрозуміло.

Готуємось до виборів.

А 18-річним, ні краще таки 21-річним, потім, в новій Україні, запропонуємо договір громадянина з державою. Підписуєш і стаєш громадянином з усіма його правами і обовʼязками, головний серед яких - захищати державу. Не бажаєш, то вибираєш статус резидента. І ніяких тобі закритих на виїзд кордонів та бусиків з очманілими ТЦКашниками.