Страсти по Маркусу

Вообще не собирался смотреть и тем более реагировать на сериал Валерия Маркуса о его злоключениях в 47-й бригаде. Ну вот просто не интересно. Но в комменте под моим предыдущим постом коментатор предложила посмотреть 6-ю часть, где Маркус рассказывал о тяжёлом наступлении 47-й бригады на Токмак и даже упомянул какого-то генерала "Вперёд-вперёд". Вот тут я дрогнул и таки посмотрел эту серию. По инерции посмотрел и следующую. В принципе, не зря потерял 2 с лишним часа. Информационно не почерпнул практически ничего, потому что кое-что заю об этом наступлении от своих побратимов, участвовавших в тех событиях и в полях и в штабах. Но монолог Маркуса окунул меня в эмоциональное восприятие этого наступления глазами "свободного медиа-сержанта", имевшего возможность в тот период свободно дрейфовать между передовыми штурмовыми группами, командными пунктами бригады/батальонов/рот и, даже, посетить кабинеты Главкома и Верховного. Довольно уникальная возможность, к слову. Правда, смотрел он на это всё глазами писателя и блогера, с опытом бойца и сержанта. И вот какими мыслями в связи с просмотром этих двух серий я захотел поделиться.
Во-первых. Нужно совершенно чётко понимать, что когда вы формируете воинский коллектив, у вас нет возможности заказать компоненты этого коллектива (людей) как печатные платы с заданными параметрами и компонентами, а потом залить в них специально написанный софт. Хороший командир получает тех людей что есть в наличии и начинает строить из них работоспособную конструкцию. Только очень немноогие подразделения и бригады имеют возможность хоть как-то выбирать исходный "материал", что несколько облегчает дальнейшую работу командиров. А плохой командир, получив должность, просто начинает формировать для себя комфортную среду. Окружает себя послушными людьми, организующими ему комфортный быт, атмосферу почитания и, частенько, потоки "нетрудовых доходов" на различных махинациях с людьми и имуществом. При этом идеально "плохих" и идеально "хороших" командиров/командующих не бывает, по крайней мере мне такие не попадались. Какие-то командиры получше, какие-то похуже. Всё дело в приоритетах. Что для этого конкретного командира всё-таки важнее. Ну, и в командирских способностях, разумеется. Главное качество командира – это умение правильно расставить людей исходя из их способностей, навыков, свойств характера и банальной порядочности. Потом идёт ежедневная работа по формированию правильных рабочих процессов в воинском коллективе. На каком-то этапе хорошему командиру, который правильно расставил людей и организовал все процессы, самому просто почти нечего делать. Хороший воинский организм выполняет весь комплекс боевой работы и обеспечение собственной жизнедеятельности практически без вмешательства такого командира, что даёт ему возможность заниматься исключительно перспективными вопросами и вырабатывать командирские решения на поле боя. Но это в идеале. На самом деле, у хорошего командира просто появляется достаточно свободного времени для развития и освоения новых технологий и шлифовки боевых процессов от хороших до почти идеальных. Именно у таких командиров и начинают развиваться инновационные направления, такие как дроновые и другие современные технологии войны. Задача командующих, включая и Главнокомандующего, находить таких командиров и растить их, масштабируя хорошие практики в более крупные воинские коллективы. К слову, одна из проблем нашей бригадной системы это потолок практический для роста таких командиров – бригада. Выше уже начинается "штабное болото" в котором уже можно утопить даже идеального командира, назначив его пусть и "позолоченной", но только скрепкой в нашей УПА (украинской паперовой армии). Но, вернёмся к 47-й.
Весной 22-го комбриг-30 обнаружил у себя одного из командиров рот, который в своём воинском коллективе создал эффективную беспилотную группу, которая, разработав и освоив дроновые технологии, стала прям крошить противника на своём участке. Как хороший командир, комбриг-30 решил масштабировать эту хорошую боевую практику и добился создания в своей бригаде отдельного 47-го батальона под развитие дронового направления, назначив комбатом этого ротного. По сути, это был прообраз батальонов БпАК, которые сейчас есть или формируются в большинстве бригад СВ ВСУ. Пронюхав о таком благом начинании, Главком Залужный, как хороший командующий, решил масштабировать такое начинание в отдельный полк. А потом решил "скрестить" отличные боевые практики могучей 93-й бригады с формирующимся 47-м полком, сформировав новую 47-ю ОМБр, и назначив одного из лучших комбатов 93-й её командиром, а комполка-47 его замом. При этом насытил новую бригаду западной техникой, поступавшей от союзников. Затея, конечно, была достаточно авантюрной, поскольку формирование бригады с нуля – это очень сложный организационный процесс, но я прекрасно понимаю мотивы Залужного. Он хотел сохранить закалённые в боях 30-ю и 93-ю, при этом получив ещё один могучий и инновационный организм. Но тут повылазило сразу несколько проблем. Молодые офицеры, которым был поручен этот процесс, перешагнув сразу через несколько карьерных ступенек, поэтому просто не сталкивались со многими достаточно сложными и рутинными процессами, которые необходимо запускать при формировании нового воинского соединения. На самом деле, я горячо приветствую быстрые карьерные перемещения талантливых офицеров, но некоторые издержки у такого метода обновления армии действительно существуют. Но по-другому просто не возможно быстро обновить такой прогнивший и трухлявый "лес" как постсоветская украинская армия, если не спилить все старые "дубы", дав возможность роста для молодой поросли. Как по мне, главной ошибкой Залужного как главкома была попытка пустить в рост молодых и перспективных офицеров, оставив командующими над ними матёрых представителей старой касты. Маркус в своём сериале только вскользь прошёлся по одному такому генералу - Зубаничу, назвав его фамилию только один раз, и раз 15 назвав его генералом "Вперёд-вперёд". Видимо намекая, что он там не один такой. На самом деле Залужный умудрился собрать на направлении главного удара нашего распиаренного наступления 23-го года просто эталонных "дубов" старой и порочной "генеральской касты" – Забродского, Тарнавского, Литвинова и Зубанича. К слову, Зубанич самый молодой из них, но, вероятно, и самый "дубовый". Так бывает в ВСУ, когда "генеральская каста" охотней допускает в свои ряды на вид "бравых, но разумением своим не смущающих начальство", молодых военачальников. И пока такие персонажи будут сидеть на КП бригад и орать комбригам в уши "вперёд-вперёд", даже самые толковые молодые комбриги будут иметь "розгубленый" вид и посылать в тупые штурмы свои батальоны и роты. Такая же картина была и на Херсонском наступлении, и под Соледаром, и под Бахмутом, и под Покровском… Везде, где мы несли максимальные потери при провальных или минимальных результатах на поле боя. А когда комбриг "упирался рогом", отказываясь посылать на бессмысленный убой свои подразделения, его просто снимали. Как Сырский снял комбрига-93 Руслана Шевчука за отказ штурмовать пеньки бывших посадок под Бахмутом. Тогда нам было гораздо удобней ликвидировать наступающего противника в остатках этих посадок из городской застройки, чем отправлять на их штурм наших бойцов и держать их там (если бы удалось отбить) под плотным огнём противника. В эти же дни сражения за Бахмут молодой комбриг моей 24-й бригады Иван Голышевский не смог сопротивляться давлению генералов "вперёд-вперёд" и посылал на эти же "посадки" наших бойцов, что стёрло бригаду до такого состояния, что даже Сырский вынужден был отправить нас в "тихий угол" фронта "зализывать раны". Через год, уже "обросший перьями" комбриг Голышевский отказался бросать свои батальоны отбивать оставленные 41-й бригадой восточные кварталы Часова Яра, за что был немедленно снят Сырским. Таких и подобных примеров на этой войне уже десятки.
Ну, и в качестве итога. После просмотра двух серий ютуб-сериала Валерия Маркуса могу констатировать, что полностью согласен с ним в части необходимости полной замены нашей "генеральской касты" на офицеров/генералов новой формации. А в остальном или не совсем согласен или совсем не согласен. В смысле, не впечатлили меня его обвинения в адрес, как по мне, двух блестящих молодых офицеров.
Що " все пропало", Маркус із автором цього допису напевно останніми написали.
Проблема то зовсім іншому. Армія-це зріз суспільства. І людський матеріал кругом однаковий. І ніяких реальних змін, поміняши "старого генерала" на " молодого підполковника" не станеться, цьго вже кушано-прокушано.
І саме голвне-без визначення питання-хто в країні реально відповідає за війну, ніяких змін в принципі небуде.
Не вважа ти ж такою людиною паяца, який зачитує суфльори.
Перечитай ще раз, там все для розумної людини зрозуміло написано.а
А якщо, таким себе не вважаєш, поясню.
Країною в цілому і війною і частиною війни- мобілізацією хтсь повинен займатися.
А оскільки в країні президент тільки " імітує управління", а реально працює ротом в телесуфльор, то і мобілізація пущена на самотьок.
В таки х як ти ж нуль розуміння- що мобілізацію проводять не військові, у яких відсутні будь- які права примусу, а ВЛАДА..
Це ВЛАДА повинна організувати доствку якісних людей на збірні пункти, проводити організований набір людей на підприємствах і оргагнізаціях. Реально виконувати норми воєнного стану- перевірки документів, організувати нарешті призов " дітей'"- 21- 25 років, витягнувши їх із Буковєлєй, нічних клубів і качалок.
А так, да, , кого виловили, ого і направили. Хто ж ухилчнтів чи СЗЧ шників ловить?
Може ти підсобиш?
Хочеш- знати хто конкретно, кому ішо засунув- так піди та спитай.
Яке це відношення має до теми обговорення?
Зелені совкозли-95 та їхні підручні тацакани хочуть буть рабовласниками і далі грести лопатами.
І смердіти: народ винний, він дурний, не хоче до нас у раби.
Фуфуфу.
Всі країни світу, всю людську історію великі війни здійснювали мобілізаційною, примусовою армією
США у Другій Світовій і Вь'єтнамській також.
Думаю, про це пан посол Залужний не розповість під час своїх виступів в європейських країнах.
Насправді це ще раз говорить про совковість вищого армійського керівництва, включно із Залужним, безумовно, талановитим, але, все ж таки, військовим з минулого.
На цьому фоні дивними видаються рапорти про "впровадження стандартів НАТО" в нашому війську.
Отже, пане автор, проблема видається глибшою, тому що нового ВГК Зе не призначить, оскільки змінив ГК, що звільняв території, на того, хто території здає.
Всі вони до цього були полковниками та, можливо, на генеральських посадах, діяли по совковому Статуту. Тому іншого вони просто не вміють та не знають. А оскільки керує ними той самий совок на прізвище Сирський, зміноватись їм немає жодного сенсу.
Я би сказав, що іх совковість в небажанні змін.
То досить проблемна ситуація: Путіну вигідно, українській владі вигідно. Її , ситуацію треба вирішувати.
...Хороший командир получает тех людей что есть...Только очень немноогие подразделения и бригады имеют возможность хоть как-то выбирать исходный "материал" ... Давайте "компоненти", "людей", "исходный "материал"" назвемо холопи. І тоді буде як раз те, що ви маете на увазі. Офіцерів яких ми маемо, як і сам інстітут офіцерства, це не совок, це ще з царської росії, коли рекрутів п*-ли за те що стось несподобався офіцеру. П*-ли так, що солдату у першій світовій краще було в окопі, ніж на службі. Тоді інстітут офіцерства був ефективним. А зараз це інстітут чванства і барства. Навіть в сраній росії були офіцерськи роти. А у нас? Коли нехватае бійців.
Как всякая снежинка, теряется когда/если на него кричат.
Антагонист стар, косен, имеет должность "генерал" и [имеет дворянско-купеческое происхождение] входит в "генеральскую касту" (комиссара на них нет!). Зажимает молодых протагонистов. Просится на искоренение кулацко-меньшевистких вредителей, и вообще они старые дубы. Прогнивший и трухлявый лес рубят, щепки летят, трудящиеся улыбаются. Лепота!
Командующего Залужного упоминать следует исключительно по должности, не давая читателю времени опомниться и вспомнить его звание "генерал". Командующий ошибается исключительно из благих намерений. Если он и повыдергивал молодую поросль из лунок, то это он хотел, чтобы она быстрее подросла.
Шаламага справді блєстящій. Від жиру. І фізично нагадує підсвинка, а не маладого офіцера.
Ці маладі офіцери запороли на корню добру ідею.
А Арті Грін великий словесний маніпулятор.
"Увечері 8 лютого, до штабу сектора «С» вривається дуже збуджений «командир підрозділу артрозвідки 25 омпб» із позивним «Грін» […] і на підвищених тонах вимагає зустрічі з командуючим сектором, під тим приводом, що це питання «життя і смерті» для захисників Дебальцевого. Поки черговий пішов доповідати командувачу, «Грін», на весь штаб, панічно й збуджено переконував усіх присутніх у тому, що до Новогригорівки зайшли росіяни і що терміново потрібна вогнева підтримка та підкріплення, щоб їх звідти вибити. Командувач прийняв "Гріна". Про що саме вони говорили, я не знаю, але саме після цієї розмови Собко [полковник Сергій Собко, герой України, на той час підполковник, командир батальйонно-тактичної групи 30 омбр] отримав команду Тарана знятися зі своїх позицій та негайно виїхати в район Луганського. Найімовірніше, полковник Таран довірився доповіді «Гріна» і, злякавшись, що противник захопивши Новогригорівку, вдарить у тил Собко, вирішив зберегти батальйон шляхом його відведення. Таким чином у Логвиновому залишилися лише 4 військовослужбовці 54 орб, посилені протитанковим взводом. Через кілька годин, о 06:00 09 лютого, розвідгрупа противника, загальною чисельністю до взводу, користуючись складками місцевості та допомогою місцевого населення, потай підійшла до Логвинового. Однак була виявлена військовослужбовцями 54 орб. Проте замість того, щоб відкрити вогонь по противнику і змусити його відмовитися від подальших дій, наші розвідники спішно покинули Логвинове без жодного пострілу, встигнувши при цьому доповісти телефоном своєму командиру батальйону, про те, що в Логвинове зайшла російська розвідгрупа і що село захоплене".
За деякий час стало відомо, що Новогригорівку не захопили, але було вже пізно. Логвиново було втрачене. Можливо, це була лише помилка Бекрєнєва, який піддався паніці. Але тоді його нещадна критика рішень командування під час боїв за Дебальцеве, як мінімум лицемірна. Про цей епізод "Арті Грін", звичайно, не напише. Так само не напише і про свій бізнес в Криму. Тому пишемо ми.
І такі ******* дозволяють собі писати статті з критикою військових, а Бутусов їх радо друкує.
Тобто гондонами не можна бути лише генералам, а капітану можна бути годоном і конченой мразью. Всьо ясна-панятна ) ********* я б сказав )))
так просто військовослужбовець рік десь служить, а потім 8серійний серіал робить, так я й повірив
Отакий висновок зробив він. Мовляв знищили бойовий дух команди.
Він казав про те що коментатори які накидали на бригаду тупі звинувачення ще більше демотивували воїнів й так демотивованих безглуздими наказами командування та недолугою організацією того наступу.
"Отакий висновок зробив він" - навіщо ви так брешете? Це ви такій висновок зробили, можливо ще й з чужих слів.
Маркус може трохи й дивний (на чийсь погляд), може десь - ідеаліст, але подібну тупість від нього я не чув і не бачив. Більше того, я чув як він бере відповідальність і на себе, й неодноразово каже що він також винний.
маю визнати результату вони досягли
на фоні того що ми кілька тижнів підряд проривали оборону росіян , несли втрати , поливання брудом бригади з боку своїх добило моральний дух людей, дякую шановне панство інтернет експертів
усе що ви зі своєї сторони могли зробити щоб контрнаступ не вдався ви зробили максимально якісно
кожен коментар, лайк був використаний проти нас, ви так про це гуділи що про це говорили у найвищих кабінетах влади і приймались відповідні рішення
а тепер скажіть чи я не правильно зрозуміла того маркуса
Це головне: "усе що ви зі своєї сторони могли зробити щоб контрнаступ не вдався ви зробили максимально якісно" - це я розумію саме так як воно є: замість того щоби підтримувати воїнів коментатори писали якусь дичину (і я добре пам'ятаю що саме деякі Герхарди тут писали). І там не має того що "саме із за вас не вдалося те що було задумано, а влада ні до чого", там звучить про очевидну річ - про те що деякі цивільні своєю експертною тупістю посприяли зниженню мотивації та бойового духу воїнів бригади.
Почитайте коментарі на Цензорі під тим та іншими відео про 47-му, правда багато з них видалені адмінами: https://censor.net/ua/news/3423780/golovnyyi_serjant_47_mehanizovanoyi_brygady_markus_prosyt_ne_rozkr
Те що каже Маркус, ті проблеми - вони всі з голови, тобто з ВГК. І це очевидно.
Ви чудово знаєте як призначаються та знімаються генерали, і це почалося вже з кінця березня 2022 коли Залужному наказали прибрати з Генштабу Муженка.
З чотирьох розроблених Залужним та Генштабом планів та напрямків того наступу, Зеленський (ставка) обрали самий очевидний та самий укріплений - на Токмак. І з впертістю довбнів вони не перейшли на інший план та напрямок, а заставляли військових битися об стіну. А ще перед наступом кацапи підірвали дамбу, бо з того напрямку також було наше угруповання. Тоді ж в Залужного забрали декілька бригад та віддали Сирському.
Маркус казав лише про 47-му, він не казав що одна з бригад просто не пішла у той наступ в перший день. Командири з цієї бригади тупо збрехали що Азов їх "не пропустив". Підрозділ Азову там стояв на позиціях, він був незлагодженим й було багато новобранців, і Кротевич тоді домовився з Залужним що в наступі вони не прийматимуть участі.
То потім до Азову приїхали "контрики" питатися - чого це ті не пропустили ту бригаду у наступ. А в азовців на гоу-прошках все записано - як ті хто мав наступати - приїхали, постояли, розвернулися та поїхали, і ті з Азову їм кричали: "агов, хлопці, вам наступати в іншу сторону!"
Маркус казав про АДП (аналіз після дій), саме тому він був у Генштабі, а там його запросили до Офісу. Він просив впровадити важливу реформу (АДП) в ЗСУ (а впроваджувати її мав наказом саме ВГК), але три довбня (Зеленський, Єрмак, Машовець) просто поржали та пофоткалися із Маркусом заради власного піару...
НАТО, стандартна процедура TC 2520 AAR (After Action Review).