«Тесляр без воріт»

((цілковито несерйозний текст про несподівані пригоди одного результату контент-аналізу))

Словникар Тарас Береза як переклад російського «сапожник без сапог» пропонує «тесляр без воріт». Дивним чином в інтернетах мало інформації про кваліфікацію автора, але залишимо це для наступного дослідження. Все-таки людина написала 10 словників... А чого досяг ти? 

Пропонує словникар і варіант «чоботяр без чобіт», тому висновки робіть самі, але спершу почитайте.

Ворота (тобто контекст).
Поставила я собі завдання взяти участь у науковій конференції (P)ostkolonialismus – Postcolonial perspectives on Poland, Ukraine and Eastern Europe. І говорити хочеться, звісно, про інтернет-меми. Все таке смачне, що я довго перебирала варіанти. Покопала концепт «фашистська Німеччина».

Тут доцільно використовувати не «міф», «фрейм» чи «мем», а саме «концепт». В тому значенні, яке наводить Тарас Лютий, наслідуючи Жиля Дельоза та Фелікса Ґваттарі: «Концепт — це певне інтелектуальне формоутворення, яке здебільшого залежить від свого творця — філософа». І далі по тексту. Так ось, авторство концепту «фашистська Німеччина» закріпилося за Йосипом Сталіним. Видатний, знаєте, експерт з прикладної філософії. Радянським ідеологам було нелегко змінити наратив «братня націонал-соціалістична Німеччина», але вони впоралися й, очевидно, успішно ((ок, це моя основна гіпотеза, спробую довести на матеріалі свого дослідження)).

У видачі пошуковика з подивом бачу посилання на статтю «Історія контент-аналізу» у Вікіпедії.

Теслярі (всі ми, в принципі).
Статтю написав користувач 109.86.72.130 у 2014 році (не жартую, це айпішнік, тоді ще можна було без реєстрації наповнювати енциклопедію). Вона існує тільки українською мовою.

Серед іншого, читаємо:
«Під час другої світової війни ((саме так, всі слова з малої літери)) Г. Лассуелл розробив і застосував метод detection (виявлення). Він вміщує 8 тестів [22] ((це посилання на монографію Наталії Костенко та Валерія Іванова 2003 року)):
Пряме визнання — ідентифікація з ворогом;
Однак, як зауважує О. Іголкін ((російський дослідник)), антинаціональну діяльність могла довести лише наявність цих тверджень у сукупності, у системі.
Паралелізм — збіг з ворожою пропагандою;
Прикладом використання тесту "паралелізм" може служити наступний приклад. Фахівцями різного профілю було сформульовано 14 основних положень, які сходилися з тезами німецької пропаганди і були свідомо спрямовані проти США та Великобританії:
США внутрішньо розкладені;
зовнішня політика США аморальна;
президент США гідний осуду;
Великобританія внутрішньо розкладена;
зовнішня політика Великобританії аморальна;
прем'єр-міністр В.Черчілль гідний осуду;
фашистська Німеччина справедлива і добропорядна;
зовнішня політика Японії морально виправдана;
фашистська Німеччина сильна;
Японія сильна;
США слабкі;
Великобританія слабка;
союзники роз'єднані;
існує загроза США і світу з боку комуністів, євреїв і плутократів».

За десятиліття до статті внесено понад 20 правок. Наприклад, «Великобританія» стала «Великою Британією», а фашистською навдивовиж продовжує бути не Італія.

Можливо, якби я не була знайома з паном Валерієм, то й не шокувалася звернула б такої уваги на використану термінологію. Але ж наявний в голові образ людини максимально з нею контрастував. Це потребувало негайної перевірки. Забігаючи наперед: інтуїція мене не підвела, на щастя. А проте.

Отже, монографія Наталії Костенко та Валерія Іванова «Досвід контент-аналізу. Моделі та практики» побачила світ 2003 року, тобто за царя Панька президентства Леоніда Кучми. Зараз в це важко повірити, але тоді мова науки ще не була такою українською, як зараз. Пам’ятаю, як вирішила писати наукові статті виключно українською, принципово. Це було у 2009-му. Однак маю дві публікації російською. І такими могли бути всі.

Завдяки глибокій повазі до пана професора (if you know what I mean), я перевірила всі джерела з цитованого шматочка статті Вікіпедії, а також, власне, дещо з доробку Гарольда Лассвела (Лассуелла).

Дуже сумніваюся, що всі ці джерела були доступні в онлайні навіть 5-10 років тому. У далекому 2003-му всього цього щастя просто не існувало. Ми за записом ходили в комп’ютерний центр бібліотеки Короленка, щоб за годину перевірити пошту й пошукати щось потрібне для навчання (ні, не ностальгую й нікому не раджу).

Зараз зрозуміло, що всі роки незалежності України радянщина багато в яких сферах була повсякденністю, а не спадщиною. Подивіться хоча б на заголовки новин медіа групи «Об’єктив», присвячених «65-летию Великой Победы» (2010 рік): http://archive.objectiv.tv/den_pobedi_2010.html. Ці заголовки — й моя особиста відповідальність як редакторки сайту.

Пані Наталія та пан Валерій багато уваги приділяють стану розробки того чи іншого аспекту контент-аналізу в російській науці. Цілком звична ситуація тоді, яка дуже муляє нині. Але тепер ми пишемо геть інші книги та статті. Правда ж?

Посилається шановне панство й безпосередньо на роботу групи авторів на чолі з Лассвелом Language of Politics (1949), і жодної «фашистської Німеччини» у них нема, як і наявного в першоджерелі «nazi». Утім через це я б і не переймалася. А проте таблиця з результатами контент-аналізу, наведена в монографії для прикладу, відрізняється від оприлюдненої у першоджерелі. З нею взагалі якась магія відбувається.

Магія цитувань.
У доступному в онлайні виданні 1949 року наведено результати аналізу американської періодики, зробленого задля підсилення позиції обвинувачів у судах. Науковці мусили виявити антиамериканську (пронацистську) пропаганду, аби можна було аргументовано її припинити. У списку видань, серед інших, такий собі «Галілеянин» (The Galilean). Дослідники з’ясували, що у матеріалах, оприлюднених з грудня 1941-го до березня 1942-го (це 9 чисел), наявні щонайменше 1195 тверджень, які відповідають темам нацистської пропаганди, і тільки 45 — таких, що суперечать їй. Серед перших тверджень ((готуйтесь, є дещо невловимо знайоме)):
Сполучені Штати/Велика Британія внутрішньо корумповані,
зовнішня політика Сполучених Штатів/Великої Британії є морально невиправданою,
президент Сполучених Штатів/прем'єр-міністр Великої Британії заслуговує осуду,
нацистська Німеччина/Японія могутня/справедлива і доброчесна,
зовнішня політика Японії морально виправдана,
Сполучені Штати/Велика Британія слабкі,
Організація Об'єднаних Націй роз’єднана,
Сполученим Штатам і світу загрожують комуністи/євреї/плутократи.

Lassweell H.D., Leites N. and associates. Language of politics. N.Y.: Studies in quantitative semantics, 1949, с. 187

Ви навіть можете перевірити результати аналізу ((ні, я не настільки nerd)). Вісім з дев’яти номерів The Galilean лежать собі спокійно у відкритому доступі на сайті ((тільки не смійтеся)) Міжнародної асоціації зі збереження спіритичної та окультної періодики (International Association for the Preservation of Spiritualist and Occult Periodicals). Скріншот на головному зображенні — Galilean V1 N7 Jan 5 1942, с. 14.

Натомість Костенко та Іванов наводять таблицю з результатами аналізу номерів газети «Істинний американець» за 3 березня – 31 грудня 1943 року. Твердження там схожі (держапарат США пронизаний корупцією, зовнішня політика США антихристиянська, президент Рузвельт — небажана особа, Німеччина справедлива та мужня, політика Японії морально виправдана, Японія — могутня держава, Німеччина — могутня, Америка — слабка, США та ïx союзники перебувають під контролем комуністів/євреїв, в урядовій адміністрації США багато шпигунів), але не тотожні.

Костенко Н.В., Іванов В.Ф. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія, с. 26-28

Мені не вдалося знайти згадок про існування видання «Істинний американець», але мені вдалося знайти таку таблицю англійською. У презентації 2016 року суперцитованого професора кількох індійських вишів Бамміді Деві Прасада. Так от, в ній вказано, що адаптовано таблицю зі сторінки 187 оригінального видання 1949 року. Тобто, саме ту, яку я вище навела.

How to do content analysis, с. 8

Не знаю, може, це якесь перевидання.

Так, я неодноразово бачила таку ж таблицю російською. Не надаватиму посилання, бо то не має сенсу. Здається, вони довільно реплікуються й неможливо встановити першоджерело. Реплікуються дослівно, тобто без «фашистської Німеччини».

Трохи сумно, що газета «Істинний американець» в контексті опису теорії Лассвела згадана в посібнику «Теорія медіа та суспільства» професорки Ніни Зражевської, виданому у 2022 році. Утім я не впевнена, що дійсно все перевірила. І це не є предметом цієї розвідки.

Звідки дійсно береться фашизм.
Тепер нарешті про внесок цитованого у Вікіпедії російського історика Олександра Іголкіна. Першоджерело у списку скромно не наводиться, а цитується за монографією 2006 року професора «Львівської політехніки» Богдана Юськіва. Він вважає, що переклад назви американської газети — «Щирий американець» (теж знайти не вдалося). Я порядково порівняла таблиці з двох українських видань (2003 та 2006 років). Знаєте, вони відрізняються... Окей, у редакторів різні погляди на український правопис, але куди зникли чи звідки взялися 40 додаткових нібито згадок у таємничому «The True American» (назва приблизна) — для мене секрет. Ні, це й так надто смішно, я не фантазуватиму. Будь-хто міг помилитися. Припускаю, мою дисертацію теж не варто перечитувати так детально. Особливо — перевіряти правильність номерів посилань. Як же ж я з ними намучилася. Точно десь схибила.

Професор Юськів майстерно міксує кілька видань, багато посилається на Лассвела, зокрема — статтю 1946 року зі збірника «Propaganda, Communication and Public Opinion», щедро вказуючи номери сторінок. Але там йдеться про «Саллі з Вісі» (Axis Sally), тобто американську радіоведучу Мілдред Гілларс, яка працювала на Третій Райх і відсиділа за це понад 10 років. На жаль, копія статті неповна. Цілком можливо, що саме на відсутній 79-й сторінці йдеться про результати контент-аналізу «The True American», а в монографії замість «79» надруковано «75». Та й таке.

Допоможіть Ані знайти американську газету, щодо якої Верховний Суд США виніс постанову про закриття (як пише пані Зражевська).

Натомість «фашистська Німеччина» у монографії пана Юськіва точно з’явилася завдяки історику Іголкіну. Тут редактор чомусь не спрацював. Стаття росіянина 2001 року, в принципі, вже видалена разом з усім збірником, але з інету так просто не зникнеш. Іголкін цілком передбачувано переосмислює американське першоджерело в контексті радянської пропаганди. Дуже творчо. Не лише в цитованій частині. Чудовий зразок постколоніалізму, який, на мій погляд, не мав навіть з’явитися в україномовній Вікіпедії, тим паче у 2014-му. А проте.

Цікаво, до скількох студентських рефератів за ці роки він потрапив. У скількох мізках закріпився. Завдяки магії цитування.

Отже, кожен з нас може бути неуважним й це, на щастя, в цілому не знижує значення наших наукових досягнень, якщо якісні дослідження в них превалюють. Однак нині ми маємо чітко засвоїти й ретельно передати нащадкам, що відтворювати щось з російських джерел — смішно небезпечно для життя. Якщо вам здається, що за якоюсь темою притомні джерела є тільки російською, скорше за все, це російська наука, а не світова. Не тягніть її в мізки студентів і закордонні видання, будь ласка.

Список використаних джерел (у порядку згадування в тексті):
Береза Т. Скажи мені українською / https://web.archive.org/web/20230510075306/https://shron1.chtyvo.org.ua/Bereza_Taras/Skazhy_meni_ukrainskoiu.pdf 
(P)ostkolonialismus – Postcolonial perspectives on Poland, Ukraine and Eastern Europe / https://berlin.instytutpileckiego.pl/en/events/postkolonialismus
Філософія Ніцше як творення концептів (XVI Могилянський історико-філософський семінар) / Т. В. Лютий, М. А. Мінаков, В. І. Кебуладзе, В. І. Менжулін / https://philarchive.org/archive/LYUNPA
Выступление [Сталина] по радио / https://www.1000dokumente.de/index.html?c=dokument_ru&dokument=0029_stj&object=translation&trefferanzeige=&suchmodus=&suchbegriff=&t=&l=ru
Історія контент-аналізу / https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83
Костенко Н.В., Іванов В.Ф. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія / https://www.aup.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/Dosvid-kontent-analizu.-Modeli-ta-praktiki.pdf (с. 26-28)
Lassweell H.D., Leites N. and associates. Language of politics. N.Y.: Studies in quantitative semantics, 1949 / https://ia804706.us.archive.org/21/items/in.ernet.dli.2015.6337/2015.6337.Lunguage-Of-Politics.pdf (с. 187)
The Galilean http://iapsop.com/archive/materials/galilean/
How to do content analysis / https://www.slideshare.net/slideshow/how-to-do-content-analysis-abriged/56874157
Devi Prasad B / https://scholar.google.com/citations?user=fRvdP0gAAAAJ&hl=en
Зражевська Н.І. Теорія медіа та суспільства : навч. посіб. / Н.І. Зражевська. — К. : Київ: ун-т ім. Б. Грінченка, 2022. — 198 с. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45235/1/N_Zrazhevska_Posibnik_TMS_pravki_2_watermark_2022_FJ.pdf
Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія / https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/15969/1/Yuskiv-KA%20history.pdf
Lasswell H. Describing Contents of Communications https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9781400878642-006/html
ВЫЗОВЫ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: ОТВЕТЫ РОССИИ И КОРЕИ (материалы международного научного симпозиума 5-6 июля 2001) / https://web.archive.org/web/20051026223818/https://liber.rsuh.ru/Conf/Globalization/globalization.pdf

PS У Лассвела та Лейтеса наведено просто неперевершений контент-аналіз радянських May Day слоганів 1918–1943 років. Особливо впало в око те, що до 1930-го до теми дітей взагалі не апелювали, а відтоді й до 1941-го «дітей Жовтня» закликають готуватися «продовжувати боротьбу за справу Леніна».

Lassweell H.D., Leites N. and associates. Language of politics. N.Y.: Studies in quantitative semantics, 1949, с. 296-297

PPS Небажанню нинішніх дослідників (включно з палкими авторами Вікіпедії й «здобувачами вищої освіти I–IV курсу» (с)) шукати першоджерела просто немає виправдань. Якщо стаття чи книга продається, то можна купити. Дорого — скиньтеся з колегами. Так. Це працює. Електронні книги дешевші за паперові. Можна замовити в бібліотеках копії потрібних сторінок. Ви ж ніби прагнете важливу інформацію поширити? То варто перевірити, чи вона відповідає дійсності.