Корупція у оборонці: від легіонів Цезаря до НАБУ

На жаль, ні в кого немає сумнівів, що розкрадання коштів в оборонній сфері існує, існує у великих масштабах. Усім зрозуміло, що подібні дії призводять не лише до надмірного витрачання бюджетних коштів, але й істотно знижують загальну боєздатність нашої армії та ставлять під загрозу життя наших захисників.

Це проблема не тільки України, не тільки російсько-української війни, а взагалі усіх війн та усіх військових закупівель із часів, як людство винайшло війни. Але той факт, що постачання римських легіонів було пов’язане з корупцією, не має наповнювати наше серце гордістю за те, що ми наслідуємо тисячолітні традиції непереможних легіонів Цезаря. Ми маємо боротися з корупцією, тому що, навіть якщо її неможливо остаточно перемогти, їй дуже легко остаточно програти.

Ми регулярно чуємо про проблеми в Міністерстві оборони, про скандали з постачанням бракованих снарядів. Ми чуємо про формування наглядових рад в АОЗ та ДОТ. І тут би нам зрадіти. Але за день до початку роботи Наглядової ради АОЗ відбувається зміна статуту, що обмежує незалежність наглядової ради, і вся антикорупційна інновація сходить нанівець. Я вже не кажу про систему закупівель, у який державним підприємствам як постачальникам пробачають майже все, а приватним добросовісним постачальникам виставляють багатомільйонні штрафи за форс-мажорні обставини та інше. Але цей текст не про проблеми систем закупівель та взаємодії МО з постачальниками, а про те, як відбувається розслідування злочинів у сфері оборони в НАБУ.

Я, як заступник Голови РГК НАБУ, та й у цілому Рада громадського контролю цієї каденції, взяла одним із пріоритетів своєї роботи питання розслідування злочинів в оборонці. У липні 2024 року ми дізнавались, що станом на 05.07.2024 детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у 48 кримінальних провадженнях, у двох із яких повідомлено про підозру 7 особам. Ми почали регулярно контролювати НАБУ з простого (а насправді дуже непростого) питання: що взагалі відбувається в оборонній сфері? І ми зрозуміли, що ситуація зазвичай розвивається в одному з двох напрямків:

Варіант № 1 – ми бачимо, коли НАБУ дуже швидко ловить злочинців на гарячому. Хід цих справ достатньо швидкий до вироку суду. Це означає, що була прослушка, і злочинців прийняли на місці скоєння злочину. У таких випадках є всі об’єктивні фактори стверджувати, що доказова база достатня та справа буде завершена досить швидко.

Варіант № 2 – це розслідування, які відбулися вже за фактом скоєння злочину (а таких зараз більшість). Тут справи можуть тривати роками та заходити у галузь міжнародної-правової допомоги (як у випадку з польськими компаніями). Розслідування таких справ дуже важке. Проте більшість людей хочуть тут і зараз, не розуміючи, що такі справи можуть йти довго. НАБУ, зі свого боку, також погано комунікує ці кейси, а іноді навіть ставить пріоритет на варіант № 1, бо там швидше можна показати результативність.

Але 48 кримінальних проваджень – це 48 кримінальних проваджень. Така цифра не дуже оптимістична для суспільства, а тому ми вирішили, що вже не можемо на це просто дивитися. Ми створили робочу групу, яка складається з представників РГК, а також представників НАБУ.

Ряд важливих зустрічей ця робоча група уже провела. Більшість із обговореної інформації є службовою, але ми можемо сказати наступне: вже під час повномасштабного вторгнення відповідний підрозділ Бюро налічував менше 10 людей. При тому, що частина мобілізувалась, а частина пішла з підрозділу. Оскільки це неприйнятно, тому на сьогодні, після внутрішньої реорганізації, в кількісному виразі на розслідуваннях в сфері оборони зосереджено набагато більше детективів.

Менше з тим, розслідування в оборонній сфері мають низку викликів, які ми виявили під час роботи. Наприклад, Бюро істотно посилило підрозділ, який розслідує злочини у сфері оборони, але поточних сил недостатньо для ефективної роботи у даному напрямку. Маємо пам’ятати, що оборонка зараз – це величезна структура, не лише МО, а й Мінстратегпром, Держспецзв’язку та інші державні органи. Міністерство Оборони – це найбільший в Україні розпорядник державних коштів. Це об’єктивно грандіозна бюрократична махіна, в якій часом дуже важко відрізнити некомпетентність від злочинного умислу.

Тож суть цієї групи – допомогти НАБУ покращити роботу оборонного сектору та налаштувати взаємодію з бізнесом, який зазнав тиску, а також іншими структурами. У цьому контексті дуже важлива взаємодія Ради громадського контролю НАБУ та Громадської антикорупційної ради Міністерства оборони України. Саме ці дві ради є найважливішими зараз для створення прозорих та ефективних процесів в оборонних сфері. Їх взаємодія зараз – це must have.

З одного боку, РГК НАБУ – це орган, який може слідкувати за тим, щоб розслідування в НАБУ йшли "веселіше", не затягувалися і не чекали десять років на завершення після перемоги. З іншого боку, ГАР МО – це орган, який має стежити за тим, щоб у Міністерстві Оборони корупція та непрофесіоналізм не губилися за тисячами паперів бюрократичного пекла, а потрапляли до відповідних слідчих органів. Обидві ці структури споріднені спільною метою – боротьбою з корупцією в тому місці, де вона спричиняє найбільшу шкоду і вимірюється не лише в грошах, але і в людських життях, тобто в нашій з вами оборонній сфері. Тому ми розраховуємо на якнайтіснішу співпрацю між цими двома органами, що виконують спільне завдання.

А наостанок я залишу меседж для добросовісного бізнесу: шановні представники бізнесу, набагато легше вивести на чисту воду та спіймати тих, хто хоче обікрасти нашу державу, одразу, тобто на місці. Тому зрозумійте: якщо звертатися вже постфактум – це розтягнеться на багато років вперед і надасть винним час і можливість уникнути покарання. Не втрачайте час, сповіщайте про найменші натяки на корупційну складову одразу. Ще раз повторюю: корупція в оборонній сфері має не лише грошовий вимір, вона вимірюється в кілометрах території нашої держави і в життях захисників України.