Хід Кубраковим

У час війни я не особливо люблю розбиратися у внутрішніх процесах за відсутності внутрішньої політики. Проте призначення радником міністра оборони Олександра Кубракова - не просто про внутрішні перестановки. Це жест, який мав продемонструвати нашим американським партнерам, що їх почули. Але, як часто буває, в ОП зробили вигляд, що не дочули.

Як усі бачать, вчергове активізувалися процеси, які свідчать про наміри заміни міністра оборони. До Рустема Умєрова багато запитань у активної групи антикорупціонерів, які в більшості випадків дають справедливі оцінки щодо ефективності та послідовності процесів в МО. До манери політики і виступів Умєрова так і не змогли адаптуватися деякі наші союзники, які крім слів хочуть бачити дії. До мінусів міністра також відносять наявний в міністерстві фаворитизм, за який поза очі міністерство називають "східним двором". І все це на фоні проблем, які накопичуються швидше, ніж міністерство може розгребти - від намагання обʼєднати дві закупівельні агенції (з метою врешті-решт позбавитися Марини Безрукової) до передачі 23 мільярдів гривень на закупівлю снарядів Державній прикордонній службі…

Наївно думати, що наші західні партнери, які вкладаються в українську оборону, всього цього не знають.

Тому під час нещодавньої поїздки глави ОП до Вашингтона, як кажуть мої джерела, прозвучав натяк на те, що варто було б замінити міністра оборони. І однією з потенційних кандидатур на заміну був названий вже згаданий Кубраков.

Проблема в тому, що в ОП Кубракова вже давно вважають "зрадником". Свого часу Кубраков був улюбленцем президента Зеленського - спочатку очолював "Укравтодор", був капітаном "Великого будівництва", потім став навіть віце-прем'єром, під нього об'єднали два величезні міністерства - інфраструктури та регіональної політики. Однак після того, як Кубраков зачастив в посольство США і став "викривачем корупції", здавши в НАБУ кількох "слуг народу", між ним і президентом пробігла чорна кішка.

Тому очевидно, що в Офісі без особливої радості сприйняли ідею повернення Кубракова. Як і натяки від партнерів призначити на закупівлі його соратника - Мустафу Найєма. Очевидно, було вирішено обійтися "малою кровʼю", тим більше в час, коли діюча адміністрація Білого Дому пакує валізи, а нова ще особливо не розбиралася в тому, хто такі Умєров чи Кубраков. На Банковій вирішили пропетляти.

Суспільний тиск на те, щоб змінити міністра вчергове посилюється - вже сьогодні вийшла чергова стаття від ЦПК про те, що в МО "взяли під ручний контроль розподіл 550 млрд.грн". Цікавий нюанс. Цього разу стаття не мала конкретних авторів, на відміну від двох попередніх з критикою МО, яка була підписана трьома авторками - серед яких анонсована президентом на посаду представника України при НАТО Альона Гетьманчук. Це взагалі цікавий прецедент. Бо виходить, що до Брюсселю їде людина, яка мала би навпаки активно взаємодіяти з профільним міністерством, а не критикувати його? Зрештою, не склалися відносини з міністром і у діючої представниці України при НАТО Наталії Галібаренко. Можливо, тому міжнародна складова міністерства так і продовжує кульгати одразу на дві ноги? Хто зна, хто зна…

Тому, повертаючись до рішення завести Кубракова до Умєрова, не шукайте в цьому якоїсь логіки. Коли відсутнє розуміння причинно-наслідкових звʼязків, не треба дивуватися, що зроблено саме в цей момент не так, бо снігова куля проблем уже поглинула під собою все, з чого все починалось.

І так, щоб вам краще спалось, можу ще сказати, що незабаром у нас може бути новий секретар РНБОУ.