Конфлікт приватної ініціативи і державної необхідності.

Знайшов цей запис у своїх нотатках серпня 2022-го. Але проблема вічна та древня як "анабазис Ксенофонта".
 

Щось куплено ще до війни, щось подароване волонтерами, на щось витрачається кожна наша зарплата трішки менше ніж повністю.

Мої побратими мають по декілька комплектів форми кращої якості ніж статутна (але ходити в ній не бажано). Багато хто має коліматори, оптику, голографічний приціл. Є декілька тепловізійних прицілів (4000..6000$). Є вже декілька далекомірів (400...2000$). Абсолютно всих вже забезпечили активними навушниками (~100$ за комплект). У більшості є власні броніки та шоломи кращої якості ніж держава видає. Десь на підході шоломи останнього покоління на всіх однакові (сотні доларів кожен). Половина ходить у хороших імпортних "черевичках" (~200$ за пару). У кожного на розгрузці мінімум 4 турнікети (30$ кожен) плюс в аптечці обов'язковий перелік інших дорогоцінних "целоксів", "ізраїльських бандажів", ножиці тактичні, оклюзийні плівки і т.д. 

Шукаємо кому проплатити черговий пікап (попередні періодично розвалюються або гинуть від уражень 🥺). Для повної боєздатності нам потрібно одночасно три пікапи. 

Незліченна кількість дорогоцінних розгрузок, підсумків, мультитулів, павербанків, генераторів, сонячних панелей, спальників, кариматів, шкарпеток, вологих серветок, таблеток, пастилок, термометрів, порошків, бинтів, сиропів, ампул, смаколиків, шоколадок, європейських консерв, пасок, мішків з картоплею та домашніх закруток у скляних банках. 

Але є дисонанс - бригада озброєна морально застарілими та фізично ушатаними АК-47. Яким ціна в базарний день доларів 20$. Чіпляти на ці "дрючки" наші тепловізори-коліматори незручно, криво і огидно. 

Складається враження, що дарма держава нав'язує солдатам свою зброю. Як би ми служили в армії з власними залізяками (як дружинники князя чи ландскнехти), ми були б озброєні на декілька порядків кращими стволами. 

Тому я проти дежавної власності в економіці. Всілякі ЧВК, добробати та ІДІЛовці дають тягла державним арміям навіть в сильно нерівних умовах. Державні регулярні армії перемагають тільки коштом порівняно безмежних мобресурсів та фінансів. Тобто держструктури є менш ефективними, раціональними, економними та розумними навіть на війні.