Через непрофесійні дії керівника САП Олександра Клименка держава змушена виплатити 15 тисяч євро адвокатам екснардепа-втікача Онищенка

У 2016 році працюючи керівником групи детективів НАБУ Клименко недбало розслідував скаргу адвоката Олександра Сергієнка про жорстоке поводження

7 листопада 2024 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі "Сергієнко проти України" (заява №72678/16), визнавши порушення прав адвоката Олександра Сергієнка з боку Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Відповідне Рішення оприлюднено на офіційному сайті ЄСПЛ від 7 листопада 2024 року.

Обставини цієї справи не дуже відомі на загал, тому коротко розповімо про її суть.

Олександр Сергієнко є адвокатом колишнього нардепа Олександра Онищенка та проходить як обвинувачуваний разом з ним у справі щодо махінацій з газом державної компанії "Укргазвидобування". За даними слідства, підозрювані, включно із Сергієнком, брали участь у отриманні газу за угодою про спільну діяльність, що було кваліфіковано як розкрадання та підробка документів.

У червні 2016 року адвоката Олександра Сергієнка було заарештовано та взято під варту. У вересні того ж року суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Однак наступного дня, під час перевезення його з СІЗО додому, НАБУ повторно заарештувало його за новою підозрою.

Через три дні суд легалізував ці дії (постановив затримати чоловіка в межах нового розслідування). Адвокат одразу оскаржив таке рішення, але на апеляцію довелося чекати майже місяць. Зрештою скарга була відхилена.

Під час цього арешту адвокат отримав тілесні ушкодження, зокрема синці на грудях, руках і носі, що були зафіксовані при поверненні до СІЗО.

Суд зобовʼязав розслідувати ймовірне жорстоке поводження і НАБУ навіть розпочало провадження. Але правоохоронці установили, адвокат під час затримання поводився агресивно, кричав, відмовився виконувати "прохання" слідчого. Тож під час конфлікту службовці лише відповіли на опір адвоката, обмеживши рух його рук і ніг, використавши наручники. Розслідування закінчилося тим, що дії офіцерів НАБУ визнали законними, а також постановили, що склад злочину був відсутній.

Оскарження в українському суді успіху не мало, тож Сергієнко звернувся до ЄСПЛ.

Він посилався на статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і стверджував, що зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронців під час його арешту, а також що розслідування інциденту не було ефективним. Крім цього, скарга стосувалася надмірної тривалості розгляду його апеляції на рішення про тримання під вартою.

За результатами розгляду справи в ЄСПЛ було зроблено висновки, які псують репутацію української правоохоронноїх системи:

1. Порушення статті 3 Конвенції (заборона катування): ЄСПЛ встановив, що розслідування скарг заявника на жорстоке поводження не відповідало вимогам незалежності та ефективності, оскільки його проводив той самий орган (НАБУ), що здійснював розслідування проти нього. Крім того, уряд не надав достатніх доказів для спростування тверджень заявника про жорстоке поводження.

2. Порушення статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність): Суд визнав, що 28-денний строк розгляду апеляції на рішення про тримання під вартою є надмірно тривалим, що порушує право на швидкий судовий розгляд законності затримання.

Крім репутаційних збитків, внаслідок рішення ЄСПЛ на користь адвоката, Україна зобов’язана виплатити Олександру Сергієнку 15 000 євро компенсації за порушення його прав.

Це рішення підкреслює важливість забезпечення незалежності та ефективності розслідувань скарг на жорстоке поводження, а також дотримання розумних строків судового розгляду.

Як вважають адвокати Онищенка, це рішення може серйозно вдарити по всій "газовій справі", адже рішенням ЄСПЛ встановлено грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.

Найцікавіше, що керівником групи детективів НАБУ, які займалися справою Сергієнка, є нинішній очільник САП Олександр Клименко. Таким чином Клименко фактично сприяв та керував діями, спрямованими на порушення права особи, передбаченого ст.3 Конвенції.

Довідка: Олександр Клименко народився у вересні 1986 року на Слобожанщині, йому лише 38 років. Він закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у Харкові й отримав диплом юриста.

У березні 2010 року почав працювати в органах внутрішніх справ у Києві спершу слідчим, а потім старшим слідчим.

З листопада 2015 року Клименко працював старшим слідчим у Національній поліції, розслідуючи, зокрема, справи, які стосувалися розкрадання майна.

У березні 2016 року Клименко виграв конкурс до НАБУ і став детективом. Через рік його підвищили до старшого детектива, а у листопаді 2017 року — до керівника відділу.

За час роботи в НАБУ Клименко брав участь у розслідуванні справи екснардепа Олександра Онищенка. "Газова справа" Онищенка — одна з наймасштабніших корупційних схем в історії України, організована колишнім народним депутатом Олександром Онищенком за участі ще 28 осіб. Вони завдали державі збитків загалом на майже 3 млрд грн.

Із 29 встановлених учасників схеми 11 осіб визнано винуватими (обвинувальний вирок набрав законної сили), три особи, зокрема Онищенко, перебувають у розшуку. Справи щодо решти підозрюваних слухаються в суді.

Також Клименко розслідував пов’язану зі справою Онищенка справу Романа Насірова.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура затвердила і вручила Роману Насірову на початку листопада 2018 року та направила до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за підозрою у скоєнні злочину.

Детективи НАБУ затримали Насірова ввечері 2 березня 2017 року. Він підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. Зокрема, Насірова підозрюють у завданні збитків державі у розмірі 2 млрд грн в рамках так званих "газових схем" колишнього нардепа Олександра Онищенка.

Також Клименко брав участь у розслідуванні справи заступника голови Офіса президента Олега Татарова.

З осені 2022 року очолює Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру України, куди він також потрапив із низкою скандалів. Вочевидь, почувається на посаді Клименко непогано, бо ж збитки за рішенням ЄСПЛ відшкодовуватиме держава, а не тодішній керівник детективів НАБУ.

Насамкінець, після таких рішень міжнародних судів, які фіксують порушення прав людини з боку українських антикорупційних органів, постають питання про те, чи можна вважати ефективною боротьбу з корупцією і чи варта ця боротьба таких грошей? І чи можуть перебувати на своїх посадах чиновники, які завдають державі збитків своїми некомпетентними діями?