Ситуація на валютному ринку (січень 2025 р.)

За перші 20 днів січня 2025 року Національний банк України (НБУ) здійснив чисті валютні інтервенції на суму 2,5 млрд доларів США. Щотижня з валютних резервів витрачається понад 1 млрд доларів для підтримки курсу гривні. У 2024 році обсяг валютних інтервенцій НБУ склав 34,8 млрд доларів (+22% порівняно з 2023 роком).

Річна девальвація гривні становить 11,4% (січень до січня). При цьому, значні валютні інтервенції НБУ, так само як і девальвація гривні, не знижують рівень попиту на іноземну валюту.
Основним джерелом попиту залишається населення, яке за 20 днів січня придбало понад 930 млн доларів США (нетто) у вигляді готівкової та безготівкової валюти, що становить 39% від обсягу валютних інтервенцій НБУ. У 2024 році цей показник становив 35%, у 2023 році – 17%, у 2022 році – лише 4%. За підсумками 2024 року попит населення на іноземну валюту зріс у три рази порівняно з 2023 роком, що свідчить про суттєве прискорення цього тренду.

Валютний попит та макроекономічні показники

Зростання валютного попиту відбулося попри покращення макроекономічних показників. У 2024 році торговельне сальдо країни покращилося на 2,5 млрд доларів, що призвело до скорочення чистих купівель валюти бізнесом і банками на 5%.

Це вказує на те, що чинники, які визначають дестабілізацію валютного ринку, пов’язані із структурними особливостями валютного регулювання. З жовтня 2023 року НБУ запровадив режим гнучкого курсоутворення, а у 2024 році були скасовані окремі обмеження на виведення капіталу. Прогнозований НБУ додатковий відтік валюти у зв’язку з лібералізацією складав 4 млрд доларів, проте фактичні втрати перевищили цей показник щонайменше вдвічі.

Вплив курсової політики на валютний ринок

Запровадження гнучкого курсу в умовах структурного дефіциту валюти та нерівномірного доступу до валютних ресурсів створило розбалансування очікувань, що додатково посилило тиск на валютний ринок. Водночас обраний підхід не досяг поставлених цілей, а саме стабілізації валютного ринку та покращення платіжного балансу.

Ситуація свідчить, що існуюча модель курсової політики є проміжною і не забезпечує ані повноцінної ринкової саморегуляції, ані необхідного рівня стабільності. У цьому контексті для зменшення тиску на резерви НБУ та підвищення довіри до валютного ринку необхідно визначитися з єдиним підходом: або перехід до повної валютної лібералізації, або повернення до політики фіксованого курсу з жорсткими обмеженнями.

Поточні ризики

Девальвація гривні вже спричинила зростання інфляційного тиску через значну частку імпортних товарів у структурі роздрібного товарообігу (понад 60%). У 2023 році інфляція досягла двозначного рівня і продовжує зростати.

Продовження існуючої політики за умов структурного дефіциту валюти створює додатковий спекулятивний попит, що сприяє подальшій девальвації гривні та тиску на валютні резерви. У 2025 році МВФ прогнозує, що чисті інтервенції НБУ досягнуть 36 млрд доларів (+5%), що має забезпечити середньорічний курс на рівні 43,4 грн/долар США (+8%). Однак при поточному рівні розбалансованості очікувань цього може виявитися недостатньо.

Висновки

Ситуація на валютному ринку вимагає чіткого визначення стратегії НБУ. Продовження компромісного підходу у вигляді часткової лібералізації валютного регулювання не забезпечує стабільності та не відповідає макроекономічним викликам. Необхідно або завершити процес лібералізації з усіма ринковими наслідками, або повернутися до жорсткого регулювання із фіксованим курсом. Обидва підходи мають свої переваги та ризики, але вибір між ними є критично важливим для стабілізації валютного ринку в середньостроковій перспективі.