«Закон і бізнес» витягнув знову «зраду» від Порошенка

Почну здалека. Колись я розкритикував розслідування ВВС щодо тодішнього президента Петра Порошенка. У нібито «викритті» йшлося про те, що Порошенко заплатив або 400, чи 600 тисяч доларів за те, щоб сфотографуватися з Дональдом Трампом. При цьому з доказів навели тільки свідчення з анонімних джерел.

У мене доказовість тієї статті викликала сумнів. Деякі факти давали підстави для припущень, що Порошенка намагалися використати для внутрішньоамериканських розборок. Докладніше можна ознайомитися тут. І справді згодом Порошенко виграв суд у ВВС. Авторитетна корпорація, провідний британський мовник змушений був вибачатися і заплатити відшкодування.

Події ці відбувалися у 2018-19 роках. Чому я раптом про це згадав? Бо набагато більш відверта брехня почала знову регулярно з’являтися українських медіях.

У групі анонімних телеграмканалів, які я почитую з професійного інтересу і де частенько хвалять Офіс президента, почалися регуляні публікації з посиланням на сайт газети «Закон і бізнес». Вікіпедія свідчить, що це видання пов’язують із колишнім заступником голови адміністрації президента Януковича Андрієм Портновим. Про це заявляє і Liga.net. Йшлося про непідписану статтю «У справі Порошенка розслідуються нові факти державної зради». З посиланням на неназвані правоохоронні органи, стаття розповідала, що колись належний Порошенкові «Севастопольський морський завод» нібито платив податки до російського бюджету після анексії Криму в 2014 році.

Чому висмоктали з пальця ці «гріхи»? Бо більше крити нема чим. Адже історія з колись належним Порошенкові «Севморзаводом» вже не раз описана. Після окупації Криму його «віджали» окупанти і він став філією російського северодвинського центру судноремонту «Звездочка». Логічно, що він почав платити податки до російського бюджету, але Порошенко на це вже ніяк не впливав.

Незважаючи на це, я нарахував, що фейк із «Закону і Бізнес» передрукували, або переказали 14-ть телеграмканалів: УКРАЇНА ONLINE, Всевидящее око, Батальйон «Монако», Політбавовна, Україна 24/7, УНІАН, Украина СЕЙЧАС, Times of Ukraine, Телеграмна служба новин, Реальна війна, Карточний офіс, Джокер, Труха. Я поцікавився в прес-службі Порошенка, мені розказали, що вона звернулася до телеграмканалів з пропозицією розмістити свій коментар, але більшість не відповіли, а інші лише натякнули, що замовлення прийшло згори.

Щоб організувати таку скоординовану кампанію потрібно витратити одноразово десятки тисяч доларів – хто ж є настільки щедрим спонсором поширення цієї брехні? Давайте поміркуємо кому вигідно.

Ця група телеграмканалів, не тільки поширює брехню про опозицію, але також бере участь і в атаках проти громадських активістів, які викривають корупцію. Як і у випадку з Порошенком, кампанії починаються з газети «Закон і бізнес». Наприклад днями там з’явилися погрози, що Трамп ініціює розслідування використання грантів на боротьбу з корупцією в Україні.

Нагадує звичний стиль Портнова – спробувати залякати, закидати скаргами до прокуратури ту судів за вигаданими звинуваченнями.

Насправді на Заході такі кампанії не проходять не поміченими. Якщо у Зеленського думають, що навмисна дискредитація опозиції і громадського сектора не гальмуватиме вступ до ЄС, то такі сподівання є марними. Наразі Україна перебуває під доскіпливою увагою і ситуацію у нас моніторять не лише відповідні відділи посольств.

Але чому цей нікчемний фейк про події 11-річної давності вкинутий у інформаційний простір саме сьогодні? Ми можемо лише здогадуватися. До влади у США прийшла нова адміністрація, яка ставить собі за мету швидко закінчити війну і схиляє до цього Володимира Зеленського. Публічно він демонструє непоступливість. Але події весни 2022 року, коли у Туреччині проводилися переговори з представниками країни-агресора, свідчать про його слабкість.

Нагадаю, що тоді проєкт «Стамбульських домовленостей» включав зобов’язання України відмовитися вступати до НАТО і зберігати нейтральний статус. Йшлося про скорочення української армії. Передбачалася заборона на розміщення в Україні іноземних військових та озброєння, включаючи ракетне.

Ці угоди зірвалися серед іншого тому, що піднялося обурення в ЗМІ. Не можна виключати, що і тепер Офіс президента знову схилятиметься до якихось неприйнятних компромісів з переліку «стамбульських угод». Адже і нині росія вимагає скоротити українське військо в п’ять разів. Навряд чи очолювана Порошенком Європейська солідарність стала б мовчати з цього приводу і мабуть тому на форумі у Давосі президент Зеленський поспішив відхреститись від найбільш одіозного стамбульського зобов’язання.

Крім того, у кулуарах все наполегливіше ходять балачки про вибори, які можливі після припинення вогню. У регіонах вже роздають передвиборні газетки, які вихваляють лідера Слуги народу, а не вулицях з’явилися бігборди політичного змісту. І хоч Порошенко вже давно не при владі, але влада досі воює з ним, зокрема, не випускаючи на міжнародні форуми, присвячені опору України. А очолювана ним партія Європейська солідарність стабільно має один з найвищих показників.

В цій ситуації влада може вдаватися до своїх звичних методів — інформаційного, адміністративного і судового тиску. Однак чи варто наступати на такі звичні старі граблі - чи не краще використовувати енергію на боротьбу з ворогом, а не з опозицією?