Посилки під ударом: які ризики приховує запровадження ПДВ на міжнародні відправлення

Економіка України демонструє поступове відновлення після значного падіння на 28,8% у 2022 році. У 2023 році зростання склало 5,3%, а за підсумками 2024 року прогнозується підйом на 3,4–3,6%. Проте відновлення сповільнюється через складну безпекову ситуацію, нестачу кваліфікованих працівників і пошкодження енергетичної інфраструктури через російські обстріли. У такій складній економічній ситуації виникає необхідність ретельного аналізу кожної нової ініціативи. Однією з таких пропозицій став законопроєкт, що передбачає введення ПДВ на всі міжнародні посилки. Попри заявлену мету, цей законопроєкт може принести більше проблем, ніж рішень.

Суть законопроєкту

Законопроєкт передбачає скасування безподаткового ліміту для міжнародних експрес-відправлень вартістю до 150 євро. Це означає, що:

1. Повне оподаткування міжнародних посилок. Усі відправлення від юридичних осіб (закордонних інтернет-магазинів та маркетплейсів) оподатковуватимуться, незалежно від їх вартості. Тобто, навіть якщо ви замовили товар вартістю 10 євро, до цієї суми додаватиметься 20% ПДВ, а у деяких випадках — ще й мито.

2. Обмежений безподатковий ліміт для фізичних осіб. Виняток пропонується лише для відправлень від фізичних осіб вартістю до 45 євро за умови, що вони не мають комерційної мети. Це означає, що подарунки від родичів чи друзів залишаться без змін лише у межах цього ліміту.

Міністерство фінансів аргументує, що ініціатива відповідає Директиві Ради ЄС 2006/79/ЄС, яка регулює питання оподаткування міжнародних відправлень. Однак реалії українського ринку та потреби громадян значно відрізняються від умов, у яких діють європейські країни. Міністерство фінансів дійсно посилається на Директиву 2006/79/ЄС як аргумент для впровадження нових правил оподаткування міжнародних відправлень. Проте це обґрунтування має кілька суттєвих недоліків. По-перше, гармонізація податкового законодавства з ЄС у цій сфері не є обов'язковою умовою для вступу України до Євросоюзу. Такі зміни можна впровадити вже після набуття членства, коли економічна ситуація буде більш сприятливою, а це відбудеться щонайменше через 5 років. По-друге, порівняння української та європейської ситуації зараз недоречне через разючу різницю в доходах населення - середня заробітна плата в країнах ЄС приблизно в 10 разів вища за українську. При цьому громадяни ЄС мають доступ до єдиного ринку з широким вибором товарів без додаткового оподаткування при купівлі в межах Союзу. По-третє, український ринок наразі суттєво обмежений - значна кількість міжнародних брендів не представлена в країні, а наявні товари часто пропонуються за неконкурентними цінами. В таких умовах міжнародні відправлення є чи не єдиною можливістю для українців отримати доступ до якісних товарів за прийнятними цінами.

Тому механічне перенесення європейських норм без врахування місцевого контексту та економічних реалій може мати негативні наслідки для добробуту громадян України в цей складний період.

Уряд дійсно аргументує необхідність змін потребою вирівняти конкурентні умови для національного бізнесу, який сплачує податки, на відміну від закордонних продавців. Однак статистика показує, що частка неоподаткованих міжнародних посилок є незначною в загальному обсязі імпорту. 

Натомість, варто зосередити увагу на моніторингу та аналізі цінової політики українського ритейлу, де ціни часто значно перевищують закордонні. Причина криється в тому, що через обмежений доступ українських споживачів до міжнародних брендів та маркетплейсів, місцеві ритейлери звикли працювати з надмірно високими маржами. 

Очевидно, що якби українські ритейлери встановлювали адекватні ціни без космічних націнок, у споживачів просто не виникало б потреби шукати альтернативи за кордоном. Це природний ринковий механізм - покупці завжди обирають найбільш вигідні пропозиції.

Однак поточна бізнес-модель з завищеними цінами не буде життєздатною після вступу України до ЄС, коли українським компаніям доведеться конкурувати зі світовими гравцями на єдиному європейському ринку. Тому замість створення додаткових бар'єрів для міжнародної торгівлі, доцільніше стимулювати український бізнес до підвищення ефективності та конкурентоспроможності вже зараз.Попри це, загальний контекст імпорту в Україну демонструє, що посилки складають лише невелику частку від загального товарообігу. Ця деталь вказує на обмежений вплив ініціативи на загальний рівень доходів бюджету.

Чому посилки — це лише частина імпорту

У 2024 році загальний обсяг імпорту в Україну склав $70,7 млрд, з яких на міжнародні посилки та експрес-відправлення припало близько $3 млрд, або лише 4%. З цієї суми $1,67 млрд (61,53 млрд грн) вже було оподатковано, що принесло до бюджету близько $540 млн у вигляді ПДВ, мит та акцизів. Таким чином, частка не оподаткованих посилок складає близько $1,5 млрд, або лише 2% загального імпорту.

Ці цифри підкреслюють, що законопроєкт орієнтований на посилення контролю над порівняно незначним сегментом імпорту. Водночас саме цей сегмент має важливе значення для великої кількості простих громадян, малих підприємців та навіть військових, які закуповують необхідні товари за кордоном. Попри свою незначну частку, ця категорія відіграє важливу роль у забезпеченні доступу до якісних і доступних товарів. 

Щодо наповнення бюджету, то варто зосередити увагу на більш нагальних проблемах, зокрема на боротьбі з масштабним "сірим" імпортом через сухопутні кордони України, який здійснюється мікроавтобусами у промислових масштабах. В умовах війни, коли більшість українців зіткнулися зі значним погіршенням фінансового становища, створення додаткових економічних бар'єрів для доступу до більш доступних товарів виглядає недоречним та може мати негативні соціальні наслідки. Пріоритетом має бути підтримка купівельної спроможності громадян, а не її подальше обмеження.

Потенційні наслідки для економіки та громадян

1. Збільшення вартості міжнародних відправлень. Введення ПДВ безпосередньо вплине на кінцеву вартість товарів для споживачів. Покупки з популярних платформ, таких як AliExpress, Temu чи eBay, стануть значно дорожчими. Це позбавить багатьох українців можливості замовляти доступні товари з-за кордону.

2. Ускладнення доступу до важливих товарів. Українські військові та волонтери часто використовують закордонні платформи для придбання деталей для дронів, дрібної техніки та інших необхідних речей для фронту. Зростання витрат і складнощі з доставкою можуть негативно вплинути на забезпечення оборонних потреб.

3. Додаткове навантаження на митницю та операторів. Митні служби та оператори поштових відправлень будуть змушені адаптувати свої процеси до нових вимог. Це може спричинити значні затримки у доставці посилок і збільшення адміністративних витрат, що в підсумку ляже на плечі громадян.

4. Зниження конкуренції та розвиток тіньового ринку. Подорожчання імпортних товарів може послабити конкуренцію на ринку, що сприятиме монополізації та зростанню цін. Крім того, є ризик збільшення нелегального ввезення товарів, адже громадяни шукатимуть способи обійти нові правила.

5. Негативний вплив на малий бізнес. Багато українських підприємців базуються на товарах, які вони закуповують за кордоном. Податки на посилки можуть підвищити їхні витрати та зменшити конкурентоспроможність продукції на внутрішньому ринку.

6. Обурення громадян. Українці звикли до доступних і зручних покупок за кордоном. Введення ПДВ викличе хвилю невдоволення, особливо серед тих, хто отримує посилки для особистих потреб.

Чи виправдана ініціатива?

Незважаючи на заявлену мету підвищення доходів бюджету, ефективність запропонованої реформи викликає сумніви. Вона спрямована на контроль лише 2% імпорту, що є незначним показником. У той же час потенційні ризики значно переважають очікувані вигоди, враховуючи додаткове навантаження на бізнес, громадян і митні органи.

Законопроєкт про введення ПДВ на всі закордонні посилки має значні недоліки та ризики, які можуть перевищити потенційні вигоди для бюджету. Україна потребує реформ, які стимулюють економічне зростання та спрощують умови для бізнесу, а не створюють додаткові бар’єри для громадян. У часи, коли кожен громадянин робить свій внесок у підтримку країни, важливо уникати рішень, що можуть ще більше ускладнити їхнє життя.

Фото взято із сайту Finance.ua