При розбудові єдиної енергосистеми варто дивитися на перспективу

Днями премʼєр-міністр Шмигаль зазначив: "У 2024 році було приєднано 233 генераційні установки встановленою потужністю понад 830 МВт. Переважно йдеться про газову генерацію, а саме газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки" 

Цю інформацію раніше озвучував міністр енергетики Галущенко. Причому варто розуміти, що йдеться як про приєднані до єдиної енергетичної системи потужності газової генерації електроенергії, так ті, що встановлені промисловими компаніями для власних потреб.

"Тривають також ремонти і відновлення. Загалом за 2024 рік було відновлено близько 4 ГВт потужності теплової та гідроенергетики. Цього року планується відновити ще близько 3 ГВт", - зазначив пан Шмигаль.

Тобто, все начебто знаходиться в контрольованому режимі.

Але все ж таки хотів би дещо зауважити, про що вже неодноразово наголошував.

Зараз комерційних споживачів і домогосподарства турбує сам факт наявності в електроенергії. Незважаючи на її ціну.

Згодом, після завершення активної фази бойових дій, постане питання відновлення економіки і зростання попиту на електроенергію . І тут з'ясується, що ми активно вводили в експлуатацію багато розподілених потужностей газової генерації електроенергії, але яка є об'єктивно є значною дорожчою.

Причому, навіть для бізнесу, не кажучи про домогосподарства. Яка, до того ж, дуже суттєво залежить від вартості газу. Власного газовидобування нам точно не вистачатиме, тому доведеться купувати на європейському ринку.

Враховуючи це, варто усвідомлювати, що розподілені потужності газової генерації електроенергії важливі в якості балансуючих, які використовуються лише у пікові години споживання електроенергії. Але розраховувати на газову генерацію як джерело цілодобового споживання електроенергії — це божевілля. Її вартість не витягне ані бізнес, ані населення.

Тому уряду, погоджуючи дозволи на будівництво і приєднання до єдиної енергосистеми об'єктів газової генерації і відновлювальних джерел енергії, варто дивитися на загальну вартість електроенергії, яка буде при такому зростанні частки електроенергії з цих джерел, в енергобалансі країни.

Бо потім з'ясується, що ми маємо дуже суттєві дисбаланси між тарифами споживання електроенергії і загальною вартістю виробленої електроенергії, які нікому і нічим буде покривати.

Слід нагадати, що ми досі не можемо і не розуміємо як впоратися з погашенням боргів перед виробниками так званої “зеленої” енергетики. Якщо туди додадуться ще борги по поставленій дорогій електроенергії газової генерації, ситуація стане зовсім кепською, причому на довгостроковій основі.

Очевидно, що уряду потрібно дивитися, наскільки ми можемо і в які строки збільшити виробництво з дешевших джерел — атомної генерації і гідроелектроенергії. Саме їхній обсяг і вартість електроенергії будуть визначальними, наскільки матимемо сприятливі умови для повоєнного відновлення економіки.

Тобто, уряд, разом з парламентом, повинні дати відповідь, чи добудовуватимемо 3 і 4 блоки ХАЕС, обґрунтувати розмір необхідного фінансування, вказати строки, в які це відбудеться, у разі ухвалення рішення парламенту.

Також потрібна відповідь уряду щодо строків добудови і введення усіх передбачених потужностей Ташлицької і Дністровської ГАЕС, розміру необхідного для цього фінансування. Бо вони є також важливими для забезпечення стабільного і доступного енергозабезпечення економіки України.

Крім того, уряд повинен надати для затвердження парламенту програму створення замкнутого циклу виробництва ядерного палива.

Саме відповіді на ці питання мають зараз турбувати українське суспільство і вітчизняний бізнес, а не позитивні реляції урядовців про введення в експлуатацію розподілених потужностей газової генерації. Бо розповідаючи про досягнення дня сьогоднішнього в енергетиці, забуваємо, що завтрашній день теж настане, і без реалізації необхідних заходів щодо розвитку енергосектору неминуче зіштовхнемося з сукупністю проблем, які підриватимуть можливості для відновлення економіки.