Ілюзія виборів і миру
Мені за останні три тижні телефонує друга людина, і пропонує долучитись до "потужної політичної команди" на вибори.
На питання: "та які вибори?", - люди реагували спокійно, пояснили, що скоро, ось ось, усе скінчиться. І треба вже зараз визначатись з командою.
Я реагував стримано, але хочеться отак взяти за руку і повести на екскурсію по бригаді.
Показати на дісплеї рух противника. Ту двіжуху, яка відбувається за 15 кілометрів від лінії зіткнення: підвоз БК, двіж ротацій. Хлопці в екіпажі інколи губляться: уразити Урал що їде, чи Моталигу яка тягне гармату.
Вивезти на позиції, - щоб сжалась дупа від ворожих дронів ,яких зараз як мух.
Просто посидіти пів дня у бліндажі, - щоб відчули прильоти.
Посидіти в штабі, щоб було зрозуміло скільки всього нам не вистачає, і як потрібні тут ті гроші, які йдуть на нікчемні псевдо-політичні процеси у вигляді реклами.
Поговорити з реальними піхотинцями, в яких від втоми і навантаження язик плутається.
Ті хто готується до виборів зараз - їх про їбуть. Бо може так статись, що виборів не буде ніколи.
Немає зараз жодної передумови, щоб скоро настав мир і відбулисься вибори. Жодної!
Ми не маємо нічого, крім заяв світових політиків у вигляді загальних слів. Немає жодної стратегії , жодних конкретних кроків. Ми навіть не знаємо умов того миру, на який всі так чекають. А якщо ціна буде неприйнятною?
Ми пірнаємо у грьобану ілюзію виборів і миру. А ворог продовжує захоплювати наші міста і села, намагається повністю вибити нас з Торецька та Часового Яру, взяти в кільце Покровськ та увійти в Дніпропетровську область.
Ми всі слідкуємо за тим, що скаже хтось потужний за кордоном. А маємо слідкувати за словами, які каже комбриг під Покровськом.
От коли гармати замовкнуть, тоді вже можна поговорити про вибори. Але не раніше!
Напевно я б теж хотів обрати ту кляту синю пігулку у "Матриці", і готуватись до виборів. Але, блять, я готуюсь до нових військових задач, думаю, як зробити, щоб дрони пролетіли клятий РЕБ. Б’юсь, щоб вони ефективно працювали по ворожій піхоті під час штурмів противника. Які, до речі, по напрямку Донецької області не припиняються ніколи.
Камон! перестаньте жити майбутнім, яке може і не настати. Кожен має робити свою справу, концентруючись на тому, що потрібно тут і зараз - коли і де вирішується свобода і доля кожного метра нашої землі. Існує тільки сьогодні, і тільки сьогодні ми можемо або вистояти, або програти! А переговори лише зафіксують це на папері. Колись…
ви за що воювали?
за статки зе?
Точно. І почати треба із героїчно небритої морди Зеленського - він же ляпнув, що генерали мають бути на передовій - а сам імітатор "верховного головнокомандувача" має право жерти мівіну у бункері ? - чий не велика цінність для країни. Вивезти Зеленського на позиції - і бажано там і залишити - вибереться сам - молодець, не вибереться - хрін з ним, не велика втрата.
До цього все йде. Саме цього прагне отой підлий дволикий покидьок, який сказав, якщо хтось хоче мене переобрати, валіть з України міняйте громадянство. Суспільство загнало само мебе в растку, в глухий кут, коли аморальне промосковське збіговисько на Банковій вкинуло ще у 2022 мантру "не на часі" і поки народ гине на фронті, б"ється з москалотою, покидьок з Банкової спокійно вибудовує всередині України "бєларусь 2.0". Питання до всіх і до Єгора Фірсова - за що воює Україна з московією? За території? За кордони 1991 року? НІ! Україна воює за збереження ідентичності, частиною якої завжди була демократія, виборність влади (ще з козацьких часів), парламентаризм, свобода слова. Майже все це станом на сьогодні знищено в Україні і країна з кожним днем перебування зелених при владі втрачає шанс на збереження себе як незалежної правової демократичної держави і все йде до того, що коли гармати замовкнуть, Україна вже буде перетворена на "бєларусь 2.0" що означатиме перемогу ***** незалежно від умов миру, який тоді буде підписаний на папері.
Оттакої! Оце підлизнув пан Фірсов Військовому Вождю та Пророку Єрмаку і навіть не сперечається з Вовою Оманським в його намаганні відмінити вибори взагалі за рахунок нескінченного продовження цієї війни ... та якої там війни , а насправді - бійні, бо фронт з грудня 2022 рока не сильно рухається.
Навіть таке прізвище - Зеленський пан Фірсов не згадав . От , що означає побувати колись всередині цієї ЗЕвлади ... замарався цей пан на все життя!
Саме Зеленському та його подільникам і потрібно нескінчене продовження цієї бійні , бо ця війна - то є єдине, що обгрунтовує знаходження Зеленського та його посіпак у владі. То нащо Вові мир ? Бо як настане мир чи перемир'я , то треба проводити вибори , відновлювати свободу слова в СМІ та ще й йти звітувати на стадіон ... а з чим ВОНО пійде на стадіон - з цвинтарями , з сотнями тисяч покалічених , вдів , сиріт , з мільйонами біженців , з втраченими територіями , с зруйнованими промисловістю та енергетикою ... ?
А пан Фірсов не розмірковував , як з частиною побратимів взяти на себе роль ******** Преторіанської Гвардії , щоб радикально вирішити проблему з ******** реінкарнацією божевільного Калігули ? Про це пану думки в його голову не заходять ?
Тоді дійсно ВСЕ БЕЗПЕРСПЕКТИВНО!
зе каже що народ проти виборів, цей дописувач підспівує недотирану. але ж він діючий військовослужбовець.
поки армія не виділить тисячу - дві солдат на зачистку зрадників в високих кріслах - порядку не буде. будете і далі гинути, а вони про вибори будуть переживати.
Бо Головкріт або втече, або настромлять на палю, а тебе лишать жебрати на вулицях, як уже багатьох.
Мимо проноситимуться авта з новими депутатами, повсюду здиратимуть плакати з твоїм Муаммаром Володимировичем, а молодь казатиме - ой, це ж той крото-агітатор.
Несправедливо, але - логічно.
Тимошенко-ліки.
Порошенко-санкції.
Клічко-фото генерала щура фсб з сбу.
І тому відповідь на здивоване питання автора: "так стріляють же? які вибори?". Стріляти будуть до самих перемовин, і чим ближче дата - тим сильніше, щоб задовільнити прагнення покращити переговорну позицію. Тому так, стріляти будуть, атакувати будуть, ракети запускати будуть, на милицях в атаку йтимуть - аж до поки не підпишуть припинення вогню.
Далі Трамп буде піаритися на весь світ, який він молодець, що зупинив кровопролиття. Чи буде зберігатися припинення вогню? Скоріше так. Жодна зі сторін не захоче псувати відносини з Трампом, виглядати тією, яка порушує угоду. Тому до кінця його каденції бойові дії не відновляться, а там за декілька років, вже може багато чого змінитись, як для нас, так і для росії.
https://www.facebook.com/zoryanyi/posts/pfbid02B67bEpXE72kLWAWZCjLpVyegnXQxS6CPUGp9zf7USWufzRDQugGAToPz5pdFiEfYl?__cft__[0]=AZUTk_MSPPtD6vf8-aPnC7PDvw1vZaBXg5Lf1-o27Nc6b42bMUeYeSMbVbUSqtzeT5CuK-ay36OaLbTcHl1_BpcwmiiAF2q6-v04z1IuU91194aPma4fAFUDT1JRCB9hHLksNJ0uQXxSx1SMP0rcIR9PqSTMwkfyda2SBI4K_VcoKsYTvku8JovCs5unj9-vsPU&__tn__=%2CO%2CP-y-R 1 дн. ·
Я в сзч.
Я довго розмірковував чи взагалі потрібно писати цей пост і який в цьому смисл, адже ці мною написані літери нічого не змінять. Але головним резоном є просто проінформувати тих, кому це може бути цікаво.
Радянська система зжерла мене, як і багатьох, які ще це не виявили під своїми вишиванками. Пощастило мабуть тому, хто склав голову в бою, так цього не усвідомивши. Я часто думав про те, що краще я б згорів десь під Бахмутом чи Углєдаром в 22р. Тоді б я пішов зі спокійною душею.
Я бився починаючи з Києва, і був змирився зі смертю, аби не збожеволіти. Вона приходила до мене, і пару разів майже брала за руку, але востанню мить йшла геть.
Але досить цієї прози.
Маленька радянська армія не переможе більшу радянську армію. Наша армія хворий організм який вмирає, здебільшого від рук "своїх" сивочолих полковників і генералів, які в тилу гасають на лендкрузерах з чорними "крутими" номерами на кшталт 7777 і їбуть по банькам новоприбулих дівчат зі штабу, бо ті кого вони в баньку не водять, їдуть кудись в бруд і ******. Армія вмирає від безглуздих, неадекватних і тупорилих наказів в наслідок чого погинули найкращі, але для цих людей радянської системи ми-лише карандашики, або людський ресурс, як вони ******* казати на камери.Вона вмирає, бо там беззаконня, де в розслідуванні без твого підпису можуть написати, шо ти їбав бегемота на журналах бойової підготовки і без твого відома направлять в наш суд, де суд підпише , шо так і було. Вона вмирає, бо сміливі, вірячи керівництву склали голови ще в 22, вона вмирає, бо ефективність тут вимірюється довжиною язика, яким ти лижеш сраку начальству і кількістю шрамів на сраці (за словами мого начальника штабу, що ні дня не був в армії, не те, шо на війні, зате знав, коли підставляти сраку) в яку ти даєш себе їбати.
Вона вмирає, бо ці допотопні менеджери відправляють досвідчених фахівців(артилеристів, танкістів, дронщиків і т.д.)з бойовим досвідом в піхоту, де їхня ефективність множиться на нуль, а про доцільність такого переведення ніхто у такого начальника не спитає, бо їм *****, настільки *****, що ви навіть не уявляєте. Наша армія, як і країна вмирає тому що м'ясників комбатів, комбригів не саджають, а переводять на інші посади, як максимум, а зазвичай вони ще і підвищення отримують. А пацани чорні від землі, пороху і смерті, які це не витримують їдуть по тюряжкам, якщо не пощастило вдало уїбати в сзч.
З початку війни боронити свою країну було звитяжно, воювати за свій народ було честю, а з 23 моя війна перетворилася в приниження, саме цим словом я б описав своє рішення підти з війни. Я принижувався бо мав слухати некомпетентних (це дуже ласкаве слово, але хай) командирів батальйонів чи бригад. Я й до цього часто густо виконував дибільні накази через що, багато разів казав життю бувай, але пронесло. Але багато інших дуже достойних людей, моїх побратимів не пронесло. Дехто з них так і лежить в посадках чи в обуглених танках.
Коли я був командиром танкової роти, мені приходилось найобувати начальство, аби зберегти людей, а також виконувати бойові задачі. Може тому мені вдалося вивести свою роту без втрат о/с і техніки, після того, як саму бригаду було розбито в зв'язку з геніальним командуванням. За всю війну я не отримав жодної медалі, але замість них я маю багато дзвінків і повідомлень вдячності від моїх пацанів і по цей час.
Командування погрожувало і фізичною розправою, і відправкою в м'ясні підрозділи(так так, це вороже іпсо, у нас такого немає, хе хе) і в'язницею. Перші місяці сзч я не знав, що робити, адже я звик до війни. Пробував і 3 штурмову(там сказали офіцерів не беруть), і в ГУР(там сказали багато мороки), і в зсу(але там треба було повертатися через ту ж бригаду, де новий, але сивочолий полкан, сказав, що такі йому не треба, проте, коли почув, що зі мною готові прийти 5 чоловік, що теж покинули розташування разом зі мною, не бажаючи продовжувати службу під керівництвом дегенератів і м'ясників, то тон його змінився і він відповів, що нехай приїздить, будемо думати, але ця відповідь на лоха мене зовсім не влаштувала), коротше пробував всюди і всюди чув відмову. Та з часом будучи на гражданці я побачив яких лохів з нас роблять. Бачив все тих же фраєрів на блокпостах в львівській області, яких я бачив, коли мене відпустили додому на тиждень неофіційно, після того, як ми ледь не загинули і згорів наш танк. Бачив тилових зсушників на жирних тачках, а разом з ними жирних весперів і жирних тцк (ага точно, там же лише ветерани служать ухахахахахахаха), Бачив мусорів на новеньких позашляховиках мітсубіші, а також побачив наш народ, який смиренно молиться за нас і збирає кришечки нам на протези, хехехе.
Коротше кажучи я заїбався воювати з нашими долбойобами. Визнаю, вони сильніше за мене.
В цьому пості я заблокую коментарі, бо набіжить, купа говорящих голів, які з під окулярів на затишній кухні будуть мені писати, як мені треба було героїчно здохнуть.
Дякую всім тим прекрасним людям, які допомагали мені в цій війні, але більше я цього абсурду не стягую.
Навіть нічого додати.
боронив київ
воював до 23 поки не отримав дрон у коліно у відкритому хамві
- чому не прислати дерьмаку такий самий дрон
- та то се сбу засече йо майо...
нема слів... думайте самі, воїни