Іменем споживача і з вигодою для себе

Три роки тому – у 2021 р. – Держпродспоживслужба прославилася тим, що примудрилася виписати «Новій пошті» штраф на 325 млн грн через нібито неякісне обслуговування громадян у Чугуєві. З того часу апетити ДПСС дещо «помєльчалі»: тепер її співробітники здебільшого кошмарять фермерів і тютюнові кіоски, а хабарі беруть навіть… рибою.

І рибку з’їсти, і на трактор сісти

Кілька років тому журналісти-дослідники OCCRP підготували рейтинг найбільш оригінальних хабарів, які отримували чиновники на пострадянському просторі. Чого тільки в цьому рейтингу не було – меблі, стоматологічні послуги, дрова, квитки на концерт, кілька порцій шашлику (разом з пивом), хінкалі (разом із салатом), залізничні шпали, асфальт, живі гуси і «не дуже жива» тушка барана.

Заступник начальника Північного міжрегіонального ГУ Державної служби України з безпечності харчових продуктів (вона ж Держпродспоживслужба або ДПСС) на Київщині теж міг би ввійти до того рейтингу, бо у січні 2025 р. його затримали при спробі отримати хабар… рибою.

В принципі, все логічно: йшлося про імпорт риби (хабар в еквіваленті 400 доларів за кожну машину імпортованої риби). А служба ж охороняє безпеку харчових продуктів. Хто що охороняє – той те і має.

На відміну від київських колег, на Львівщині місцеві чиновники Держпродспоживслужби «спеціалізувалися» не на рибі, а на квітах. А точніше – на фітосанітарних сертифікатах, які ДПСС видає для імпорту квітів. Але на відміну від киян, львівські ДППС-ники квітами хабарі брати відмовлялися – мабуть, через те, що швидко псуються. Тому у серпні 2024 р. ДБР затримало двох «держпродспожив-заробітчан» не з трояндами і тюльпанами, а з хабарем у 3 тис. доларів. До речі, схему покривали з центру – львівські «квіткові хабарі» координував заступник директора департаменту з центрального офісу ДПСС. Мабуть, більшість українців про Держпродспоживслужбу навіть не чули. А вона існує. І фінансово не так вже й погано себе почуває – цього року держбюджет України на її роботу виділяє 7,55 млрд. грн. – це вдвічі більше ніж на апарат Верховної Ради чи на Державне управління справами.

І хоча офіційний сайт ДПСС у звітах щодо її діяльності видає «помилку 404 (сторінку не знайдено)», але тим не менш служба продовжує видавати, крім вже згаданих фітосанітарних сертифікатів, також ветеринарні і карантинні документи, погоджувати ввезення і вивезення насіннєвого і садивного матеріалу, уповноважувати відповідні лабораторії, видавати допуски на торгівлю пестицидами і агрохімікатами, тощо.

Деякі із функцій Держпродспоживслужби навіть вражають своєю оригінальністю. Наприклад, служба реєструє «осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу». Виявляється, таких осіб треба реєструвати. Бо, мовляв, у дерев’яних палетах, що використовуються для доставки деяких товарів, потенційно можуть бути шкідливі організми. Невже дійсно, на фоні війни і всього, що зараз відбувається в Україні, це найбільші ризики для національної безпеки чи для здоров’я громадян?

Ще одна цікава функція ДПСС – вона видає посвідчення тракториста-машиніста. Так, ще з 1994 р. права на керування сільськогосподарською чи дорожньо-будівельною технікою в Україні видає не МВС, а Держпродспоживслужба.

Більше того, ДПСС має чимало інших повноважень щодо сільгосптехніки – у т.ч. реєструє її. І ці повноваження Держпродспоживслужба знов-таки вміло використовує на користь своїх співробітників.

Так, наприклад, у травні 2023 р. правоохоронці викрили 4 співробітників Держпродспоживслужби на Київщині, які вимагали з місцевих фермерів по 8 тис. грн. за реєстрацію кожної одиниці сільгосптехніки. Стало відомо про близько 50 таких оборудок.

У Запорізькій області ще напередодні війни хабарі за ці «послуги» взагалі були системно поставлені на потік. Так, у серпні 2021 р. ДБР затримала керівника місцевого ГУ ДПСС під час одержання хабарів на 3000 і на 8250 доларів – хабарі по вертикалі передавалися їхніми підлеглими.

На Хмельниччині затримана минулого року місцева посадовиця ДПСС діяла скромніше – вона за 1500-2000 грн. продавала вище згадані посвідчення тракториста-машиніста – на курси водіння можна було навіть не приходити.

Сигаретні кіоски: 91% штрафів ДПСС скасовано в судах

Якщо по селах ДПСС кошмарить фермерів реєстрацією сільгосптехніки, то у містах під пильну увагу Держпродспоживслужби потрапили кіоски, що продають тютюнові вироби.

Справа в тому, що у вересні 2015 р. уряд своєю постановою №667 доручив Держпродспоживслужбі, крім всього іншого, реалізовувати державну політику у галузі «попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері».

Користуючись цим, Держпродспоживслужба взялася активно штрафувати тютюнові кіоски – начебто за демонстрацію забороненої реклами тютюнових виробів. Так, лише за 2023 р. ДПСС виписала 334 штрафи на загальну суму 9,5 млн. грн.

У цій «нелегкій справі» накладання штрафів на малий бізнес ДПСС допомагали анатитютюнові організації, зокрема, ГО «Життя», яка з 2022 р. на спеціальних тренінгах навчала чиновників Держпродспоживслужби, як правильно, штрафувати українських підприємців.

Але, чи то тренінги не задалися, чи то професіоналізму і юридичної аргументації ДПСС і їхнім грантовим помічникам не вистачило, але за період з лютого 2022 р. до вересня 2024 р. 91% «тютюнових» штрафів ДПСС проти бізнесу було скасовано в судах. Таким чином ДПСС не лише провалила отримання коштів від штрафів до держбюджету України, але ще й має сама сплатити кілька сотень тисяч гривень державних коштів на судові витрати і юридичну допомогу.

Ключова проблема у тому, що ДПСС плутає рекламу і інформацію в місцях продажу. І якщо перша заборонена для тютюнових виробів, то друга – цілком дозволена, адже споживач має право на інформацію про товар, який він купує.

Так, наприклад, в Івано-Франківській області кіоск розмістив інформацію про наявні у продажу тютюнові вироби, яка "підсилювалася підсвіткою". ДПСС назвала це нібито незаконною рекламою і виписала штраф. Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував постанову ДПСС.

У Полтаві компанія, що продає пристрої для нагрівання тютюну, розмістила інформацію про ці товари на своєму сайті. ДПСС призначила штраф, бо, мовляв, це нібито реклама. Полтавський окружний адміністративний суд скасував постанову ДПСС про штраф.

Обидва суди аргументували своє рішення схожим чином: інформацію про товар в місці його продажу не є рекламою. І таких рішень вже десятки.

На Волині місцева ДПСС у листопаді 2023 р. примудрилася виписати відразу чотири штрафи на загальну суму 120 тис. грн. для «Сільпо-Фуд». Компанія теж вирішила постояти за себе у суді і станом на січень 2025 р. дійшла вже навіть до Верховного Суду України. І ВСУ став на бік компанії: штрафи скасовано, а з Волинського ДППС ще й стягнуто судові збори на 11,5 тис. грн.

Більше того, судді Верховного Суду у своєму рішенні від 25 січня 2025 р. по суті визнали, що Держспоживслужба взагалі не мала повноважень проводити свої позапланові перевірки під час повномасштабної війни. Адже згідно із постановою Кабінету Міністрів №303 від 13.03.2022, на період воєнного стану планові і позапланові перевірки мали бути припинені (ця норма діяла до березня 2024 р.). І хоча Міністерство охорони здоров’я своїм наказом №522 від 17.03.2023 надало деякі повноваження щодо перевірок ДПСС, але Верховний Суд дійшов висновку, що в цьому питання МОЗ дещо перевищило свої повноваження.

Дуже імовірно, що суди звертатимуть увагу на це рішення Верховного Суду і рівень скасування штрафів ДПСС за попередні роки зросте з 91 до 100%.

Самодіяльність Держпродспоживслужби із незаконними штрафами вже привернула увагу і провідних бізнес-асоціацій України.

Так ІСС Ukraine закликала ДПСС провести службові перевірки щодо систематичного ухвалення рішень її співробітниками, що пізніше визнаються судами як протиправні: «Такі дії представників ДПСС призводять не лише до створення невиправданого навантаження на бізнес у зв’язку із необхідністю доводити свою правоту в судах, а й до погіршення бізнес-клімату через системний тиск з боку контролюючого органу».

У свою чергу Європейська Бізнес Асоціація, враховуючи розгромні для ДПСС програші в судах і зважаючи на висновок Верховного Суду України, нещодавно звернулася «до Голови Держпродспоживслужби та Першого віцепрем’єр-міністра України – Міністра економіки України з пропозиціями: зупинити позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, проведення яких було погоджено Держпродспоживслужбою. Надалі проводити позапланові перевірки лише у виняткових випадках».

Приклад Держпродспоживслужби показує, що в Україні є величезне поле для дерегуляції – зменшення кількості необхідних погоджень, перевірок, штрафів. До речі, одним із ключових лозунгів, з яким йшов на вибори тепер вже діючий Президент США Дональд Трамп, була саме дерегуляція.

І було б правильно, аби українська влада уважно придивлялася до дій нової адміністрації Президента США щодо дерегуляції бізнесу і брала приклад. А громадські організації України, які фінансуються у т.ч. за грантові кошти з США, могли б витрачати ці кошти на тренінги не «як краще оштрафувати підприємця», а як допомогти підприємцю вижити під час війни і зберегти робочі місця. Як штрафувати – держава в нас і сама знає, не треба громадським організаціям перетягувати на себе її функції.

Адже навряд чи сільськогосподарська техніка дійсно потребує обов’язкової реєстрації, за яку чиновники ДППС вимагають хабарі у селян. Навряд чи треба вести ретельний облік виробників дерев’яного пакувального матеріалу. І навряд чи варто українських приватних підприємців, які зараз і так стикаються з підвищенням податків, зниженням попиту, дефіцитом робочої сили, частими відключеннями електроенергії – додатково пригнічувати незаконними перевірками і надуманими штрафами.

.