Наскільки ми можемо обійтися без США?

Коротко: 1. За умови, що ЄС виділяє нам достатньо грошей – ефект від демаршів Вашингтона буде помітний, але не критичний.

2. Європейські збройні рішення у своїй масі більш близькі до вимог російсько-української війни.

Якщо ми беремо основу нашої війни – дрони, то ми їх здебільшого робимо самі. Компоненти з США використовуються фрагментарно і здебільшого мають аналоги у інших країнах.

Навіть якщо розглядати преміум-сегмент дорогих розвідницьких дронів, то тут європейські виробники домінують над американськими у поставках і дуже гнучко пристосовуються до нинішньої війни.

Звісно, американська апаратура зв’язку виробництва Silvus важається накращою у світі у своїх сегментах, але вона застосовується, як дороге рішення, достатньо обмежено. І не позбавлена конкурентів.

Найважливіше, що є у США для дронів – це Старлінк. Але з боку Штатів не чути про плановані дії ворожого характеру щодо України, тому про примусове відключення українцям Старлінку мова наразі не йде (поки що!). Хоча таку можливість слід враховувати вже зараз й інтенсивно вести роботу по знаходженню альтернатив.

США, якщо виходити з теперішніх настроїв у Капітолії, хоче частково перетворитися у Китай у цій війні: продавати оборонні рішення за гроші, отримувати максимальний короткостроковий матеріальний зиск. Головне, щоб США не почали грати на боці Москви, як це часто траплялося.

Таким чином, якщо США не перейде від політики відсторонення від конфлікту на відкритий тиск на Україну в інтересах РФ, то вітчизняна дронова галузь зможе працювати далі, а сили безпілотних систем - отримувати те, що їм треба.

Що стосується "класичної" зброї, то, на мою думку, Європа знаходиться попереду США у рівні бронетехніки та ствольної артилерії. БМП Бредлі – прекрасна машина, але шведська CV-90 нічим не гірше, а в багатьох аспектах і краще. Те ж саме буде, якщо порівнювати Абрамс і Леопард.

Таких БТР, як є у європейців, у США взагалі немає. Немає таких самохідних мінометних систем з автоматичним наведенням. Більшість самохідних гармат натівського калібру 155 мм – теж не американські.

Хтось може сказати, що зараз це не має такого значення, як раніше – традиційні озброєння відходять на другий план. З тої чи іншої ділянки приходить статистика про те, що більшість уражень здійснюються дронами.

Але розвиток війни не зупиняється, і не виключено, що у найближчі роки протидронові засоби зможуть масово повернути на поле бою старі добрі танки, БМП, БТР.

А, власне, лідерами-виробниками такого обладнання є європейські та ізраїльські компанії, чия продукція уже стала золотим стандартом на фронті.

Відкритим залишається питання, чи зможе Україна надалі отримувати (за гроші) чудові ракетні системи Himars чи їх аналоги з ЄС. А також, чи зможуть європейці і надалі передавати нам американське озброєння на кшталт систем Patriot тощо.

Втрата США як джерела зброї для нас буде відчутним, але не критичним болем. Ми можемо воювати без США і навіть перемагати, за умови, що Європа буде поводитися жваво.