Справа — труба: як держкомпанія порушує принципи відкритої конкуренції

Якщо ви вважаєте, що відкриті державні закупівлі — це про чесність і рівні умови для всіх учасників, приготуйтеся до несподіванки. Історія із закупівлями бурильних труб АТ "Укргазвидобування" свідчить, що прозорість — часто лише гасло, а на ділі може йтися про дискримінацію та вибір "зручного" учасника. Тому я сьогодні розповім як "Укргазвидобування" провело дві процедури закупівель і обидва рази обрало учасника з більшою ціною.

Як відбувається оборудка?

Ще у жовтні 2024 року "Укргазвидобування" оголосило дві процедури закупівель бурильних труб з очікуваною вартістю 426 мільйонів гривень. Здавалося б, переможе учасник із найвигіднішою пропозицією. Однак усе пішло за сумним, але вже дуже звичним для України сценарієм.

У першій процедурі змагалися двоє: DP-MASTER MANUFACTURING CO. LTD і ТОВ "МІК". В аукціоні DP-MASTER фактично не торгувався, його пропозиція була близька до очікуваної вартості (лише на 0,095% нижча). Натомість ТОВ "МІК" подав ціну на 14 млн грн меншу від очікуваної — фото 1. Проте пропозицію "МІК" замовник відхиляє 12 грудня 2024 року.

У другій процедурі знову ті ж два учасники: DP-MASTER MANUFACTURING CO. LTD і ТОВ "МІК". DP-MASTER знову практично не торгувався (різниця у 0,037% від очікуваної вартості). ТОВ "МІК" пропонує ціну на 178,3 мільйона (нижчу за очікувані 185,395) — фото 2. І знов-таки 12 грудня 2024 року "Укргазвидобування" відхиляє "МІК".

Звучить дивно, адже логіка закупівель мала б диктувати: перемагає той, хто дає економію для бюджету. Вважаючи своє відхилення упередженим та необґрунтованим, ТОВ "МІК" подає скарги на рішення замовника в Антимонопольний комітет України. АМКУ стає на бік скаржника: в обох випадках відхилення визнано незаконним. Здавалося б, тепер усе: замовник мусить укладати договір із "МІК" як із переможцем.

"Ні, ми так просто не здамося!" – каже держпідприємство.

Здавалося б, усі процедурні перепони позаду? Та ні. "Укргазвидобування" не поспішає. Майже місяць тяганини — і 21 січня 2025 року воно раптово знаходить нові "невідповідності" в документах ТОВ "МІК". Причому раніше, коли відхиляло пропозиції "МІК" першого разу, жодного слова про ці "порушення" не було. "МІК" усе виправляє відповідно до вимог законодавства.

Та й це не зупиняє "Укргазвидобування": воно знову відхиляє пропозиції компанії — тепер уже, мовляв, через недостовірну інформацію про походження труб.

Щобільше, держкомпанія хвалиться, що звернулася до виробника труб Jiangsu Changbao Precision Steel Tube Co., Ltd., а з електронної пошти з доменом cbsteeltube.com отримала лист українською про те, що труби з певною "плавкою" ніколи не виготовлялися на цих потужностях. Але є дві проблеми. Перша — домен cbsteeltube.com, який належить узагалі іншій фірмі, зареєстрованій за іншою адресою (фото 3-4). Друга — коли це китайські компанії почали на листи відповідати українською? (фото 5).

Заради чого це все?

Бурильні труби з Китаю обкладаються антидемпінговим митом 51,52%. ТОВ "МІК" чесно планує сплачувати це мито й при цьому пропонує вигіднішу ціну. Тобто бюджет України отримав би і здешевлені закупівлі, і кошти у вигляді понад 50% мита (фото 6). У сумі пропозиція "МІК" – це 405 мільйонів, із яких майже половина піде в бюджет як митні надходження.

Натомість у DP-MASTER умови інші: воно підпадає під рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі й не мусить платити таке мито, хоча труби там так само китайські. Його пропозиція дорожча — 425,8 млн грн, але жодних додаткових мільйонів у бюджет.

Державна компанія просуває зручного їй постачальника як "правильного" переможця, а незручного "МІК" намагається усунути будь-якою ціною. Для чого? Як думаєте, куди піде та різниця, яку "МІК" сплатив би у бюджет, а DP-MASTER збереже у себе? Питання риторичне.

У сухому залишку замість прозорих закупівель, вигідних і державному підприємству, і бюджету, ми маємо наступну ситуацію:

1. "Переможець" продає державі обладнання без торгів (якби це були б українські труби, у нас не було б питань, але це теж імпорт).
2. Учасника з кращою пропозицією відкидають заради оборудки з очевидними корупційними ризиками.
3. Державне (!) підприємство нібито "довіряє" листам "від виробника", які приходять невідомо звідки та чиїм автором виступає хтось, хто чомусь пише українською з китайського домену іншої компанії.
4. Бюджет не отримує надходжень від мита.

Така схема ламає здоровий глузд і руйнує саме поняття добросовісної конкуренції. Замість того, щоб економити державні гроші й наповнювати бюджет митними зборами, "Укргазвидобування" вдається до махінацій. Замість прозорості ми бачимо упереджене "протягування" одного учасника і дискримінацію іншого.

Ми чекаємо, що цю справу візьмуть під контроль відповідні органи контролю, а "Укргазвидобування" припинить махінації та повернеться до нормальної роботи.

Про автора. Олег Мітрохін — бізнесмен, власник компанії МІК. Компанія МІК — провідний український виробник спецодягу для різних галузей, зокрема для промисловості, будівництва та сфери безпеки.