Сьогодні - кожен з нас Президент

Лозунг виборчої кампанії 2019-го знову став актуальним, коли вчора у Овальному кабінеті Білого Дому зачепили нашу гідність і право розпоряджатися власною свободою.
Публічний конфлікт, що спалахнув між президентом Трампом і президентом Зеленським (за активного підбурювання віцепрезидента Венса), свідками якого став увесь світ, просто відкрив карти, які досі ховалися під столом.
Зазвичай гарячі дискусії переносяться до кімнати переговорів, а не під камери софітів. Як пише британська і французька преса, діалоги з премʼєром Великої Британії Стармером і президентом Франції Макроном також не були спокійними. Сторони теж підвищували тон, але назовні виглядало так, що лідери - чи не найкращі друзі (якщо допустити, що існує таке поняття взагалі між очільниками держав).
З приїздом Зеленського до Білого Дому ще на початковій стадії цієї підготовки було зрозуміло, що не все може піти по сценарію. Занадто багато емоційних струн було задіяно до цього. Більше того, угоду про рідкоземельні матеріали команді президента України пропонували підписати ще у Києві, розуміючи позицію Банкової увʼязати це питання з головним для нас сьогодні - питанням гарантій подальшої безпеки. Але якимось чудом (і не без допомоги європейських лідерів) Білий Дім умовили піти на запрошення президента до Вашингтона.
Відразу скажу, що я не вірю в жодну з конспірологічних версій, що "прийом зі скандалом" готувався заздалегідь. Але й не скажу, що "биття горшків" як опція відкидалася. Причому, з двох сторін. Американці добре знають профайл Зеленського (та й ми самі можемо з майже 80%-ю впевненістю сказати, як він себе поведе, якщо його вивести на певний рівень дискусії). Так само і наша сторона знала, що питання гарантій безпеки (які команда Трампа не збирається ні декларувати, ні переглядати) стане каменем спотикання.
Сценарій передбачався такий:
- дипломатичні реверанси;
- велика дискусія за зачиненими дверима;
- вихід на підрисання угоди;
- стримані коментарі після її завершення;
- повернення і підготовка до рамкової угоди про припинення вогню (власне, я сподівався, що критична точка буде саме в цьому місці).
Білий Дім тиснув би на те, щоб дати йому ще якісь аргументи, аби всадити за стіл перемовин Росію.
Ми б вимагали те, що США нам давати не збираються.
Тобто фактично цією поїздкою ми б обнуляли можливості реалізації "швидкої перемоги" Трампа, яку він публічно обіцяв. Але така диспозиція, повторюсь, мала б статися дещо пізніше - на моменті організації тристороннього формату Україна-Росія-США.
Але давайте будемо відверті. США уже на цьому етапі хотіли набрати балів за рахунок поступок виключно України. Оскільки тільки такою є тактика всадити Путіна за стіл переговорів (нагадаю, що РФ станом на зараз від жодних своїх забаганок, оформлених у Стамбулі, не відмовилась). Інших тактик у Білому Домі не вигадали.
Тому чи треба будо демонструвати нашу позицію в Білому Домі? Очевидно. Чи потрібно було намагатися згладити це в публічній частині? Це теж очевидно. Чи потрібний зараз суспільна підтримка позицій України, висловлена президентом Зеленським? 100%.
І тут ми повертаємось у ситуацію тримісячної давності. Коли я писав про червоні лінії, які мають бути виставлені і донесені публічно до нової адміністрації Трампа ще до інаугурації, щоб не складалося помилкове враження, що Україна готова на все, аби "просто перестали стріляти". І що План перемоги президента, який він презентував у вересні у Вашингтоні, передбачає поетапне виконання усіх пунктів, а не лише одного, який не впливає ні на подальші спроможності України воювати, ні на глобальне змушування Росіі відмовитись від своєї стратегії відродити "Варшавський договір" і повернути статус супердержави (що, зрештою, не має подобатися ні Вашингтону, ні Пекіну).
Що ми маємо в сухому підсумку?
На найближчі тижні варто очікувати не просто суттєвого похолодання зі США. А кризи міждержавних стосунків. З якої, очевидно, ми без посередництва Європи не вийдемо. Головне завдання - не втратити ті елементи, які допомагають нам стримувати фронт і які заважають Росії бити по тилу. Тут все зрозуміло.
Друге - це кооперація сил, засобів і можливостей Європи. Яка хоч і є слабкою, проте, має зрозуміти свою історичну роль - раз пережити страх, ніж постійно бути заручником стратегій Вашингтону.
Третє. Створення Оборонного Союзу навколо України.
Ну, і четверте. Це наш внутрішній стан. Якщо ми не розклеїмось всередині, вистояти буде легше. Можливо, повторюсь, але президент Зеленський має зараз суттєво посилити свою підтримку всередині суспільства. Можливо, навіть повернувши Валерія Залужного в Україну і призначивши його премʼєром обʼєднаного уряду.
Вкотре наголошую, що це - не чиясь технологічна розробка, а розуміння, що в критичний час треба йти на кроки, які елементарно дозволять усім нам вижити.
Але це не питання до Зеленського, це питання до безмоглих телепків ....
І одразу велика шанувальниця ЗЕ Урсула заявила, що ЗЕ на розірвання Трампу з Путіним вона не віддасть, а буде озброювати Європу.
Хто не знає, то нагадаю, що Юлій Цезар розпочинав Гальську війну, обґрунтовуючи її загрозою Риму з боку германських племен, які могли вдертися у Галію. Тільки свого ЗЕ у галів тоді не було, бо їх Порошенко після 10 років акції "ні капітуляції" здався Юлію Цезарю.ООО
Це означає лише одне: як потужний лідор скаже - так і буде, а пристосуванцям біля корита вистачить інтелекту виправдати будь-яку його витівку.
А Зеленський за тиждень до того вів себе +- адекватно, і навіть позавчора заявив, що https://www.radiosvoboda.org/a/news-uhoda-zelenskyy-kopalyny-ssha/33329101.html головне, що ми там не є боржниками.
«Про гроші рано дуже говорити, тому що це рамкова угода... Тому що немає договору, який наступний. Ось він складніший буде і серйозніший, тому що наступний договір - про фонд. І там будуть вже якісь відносини партнерські, гроші, тощо і так далі»
«Безумовно, це про економіку договір. Але я дуже просив, щоб зʼявилось хоча б розуміння, що ми однаково бачимо, що все це є частиною майбутніх гарантій безпеки. І тому навіть в рамковій угоді я дуже хотів, щоб зʼявилось хоча б речення «гарантій безпеки України». І те, що мене брифінгували урядовці, це зʼявилось в 10-му пункті, точно не памʼятаю, але важливо, що це є»
Тут не було гарантій безпеки, але за словами Зеленського, це його влаштовувало. Не влаштовувало б - не приїхав у Вашингтон. І раптом за півтори години до підписання його раптом почало все не влаштовувати? Так політика не ведеться. Особливо, політика воюючої держави.
Зеленському треба би вчасно второпати - не вмієш срати, не мучай дупу. Чого добилося це криворогульне дурбецало? Його мало не за штанці тримали, аби він не ліз то Трмпа - ан ні, воно полізло і отримало по шмарклях, зганьбилося само і зганьбило країну. Якщо це зелене непорозуміння забажає суттєво посилити підтримку всередині - єдиний шлях піти геть поки не пізно. Бо це зелене дурбецало своїм самодурством тільки те й робить, що роз'єднує країну.
Є такі люди - інколи їх обзивають козел або баран. У Білому домі зустрівся Трамп і Зеленський - козел з бараном. Хто з них козел, а хто баран - неважливо. І той, і той срати хочуть на усе окрім свого роздутого его.
А не криворагульний клован-мародер.
Який нарвався там на сильнішого гопаря.
Одразу подумалося, що фейк, що такого і цьому моменті не може бути, - перевірив, е, ні, не фейк. Покидьки продовжують ржати, коли над країною нависли додаткові, дуже конкретні загрози. Трамп сьогодні був не правий. Він не мав морального права бути вкрай категоричним і ексцентричним, зневажливим, а Венс взагалі, йшльопок, але Зеленський НЕ МАВ ЖОДНОГО ПРАВА на прояв втрати рівноваги і дати волю домінуванню емоціям і комплексам над інтересами цілої нації. Але зараз не про це. А про те, що покидьки не роблять висновки.
Judge Rico Dredd:
Ссанич всіх порвав, в першу чергу нас…
Яна:
Дивлюсь. І соромно, і смішно. Пишаюсь нашим народом - бо він , на відміну від американців, не став чекати, поки президент постаріє і впаде в деменцію. Зразу обрали олігофрена.
Putos idiotas cobardes de mierda!!!.
El presidente de Ucrania mantuvo la dignidad de Ucrania, si vuestro país Ucrania. Zelensky mantuvo la dignidad de Ucrania frente a un idiota Donald Trump y el idiota de sus vicepresidentes.
Ucrania jamás pide ni pedirá disculpas, jamás!!!.
Ucrania es Europa, Europa es Ucrania!!!.
Joderos puntos maricones que insultais a Zelensky.
Трамп зараз каже слово у слово те, що казав ЗЄ 2019-2021. Тільки ЗЄ гнав на Пороха, а Трамп гонить на ЗЄ.
Зе щось утнув - "Всі ми президенти, джерело влади, нам вирішувати, єднаймося"
Партнери дали зброї/грошей - "Ви людський ресурс, воюй або працюй"
Залужний ніколи не погодиться стати обличчям уряду зелених крадіїв і мародерів.
Не зовсім зрозуміло, як так сталося, що з такими бадьорими "президентами" Україна не вилазить з дупи.
Хочете сказати, авторе, що облажався кожен із нас, бо "кожен із нас президент"?
Ні і ще раз ні.
Це результат дій однієї людини, конкретної, з відомим прізвищем.
Зручно вам згадати ту нісенітницю, яку новообраний "лідор" промовив одного разу?
А не хочете пристосувати це до призначення на керівні посади російських агентів, розкрадання коштів бюджету, нищення постачання війська та мобілізації?
Тут теж "кожний з нас президент"?